Кореспондент «Голосу України» зустрівся з одним із найвідоміших дніпровських класичних барменів Вадимом Тарасенком (на знімку).
— Вадиме, більшість наших співвітчизників вважають, що робота бармена — суцільне свято. Чи так це?
— Коли робота приносить радість — це і є свято. Гостей не має цікавити, що відбувається за лаштунками. Людина підсідає до барної стійки, щоб поспілкуватися, поділитися новинами і, звичайно, скуштувати чогось нового й смачного. І спілкування, і частування мають приносити радість. Трапляється, що приходить зовсім засмучена людина. Моє завдання тоді — створити невелике диво. Не влити в людину два літри горілки, а зробити легкий коктейль, уважно вислухати. Дати, так би мовити, вилити душу. Те, що сказано барменові, далі нього не піде. Усі секрети залишаться між мною і гостем.
— Що має вміти бармен, щоб до нього йшли люди?
— Передусім бармен має бути добрим психологом. І вміти нормально спілкуватися, не залежно від того, хто перед ним. Можна знати мільйони рецептів коктейлів, але якщо ти не можеш їх правильно запропонувати, піднести, то ти марно стоїш за барною стійкою.
— Кажуть, незнайомому, непостійному клієнтові бармен може під виглядом фірмового напою продати коктейль із якихось залишків, зливів.
— Фірмовий напій — це обличчя бармена, його репутація. А ризикувати репутацією в нашій справі ніхто не стане. До того ж моє завдання — зробити непостійного гостя постійним. Якщо йому сподобається, він і сам прийде, і друзів приведе.
— Що б ви хотіли побажати своїм колегам і гостям у це свято?
— Перш за все потрібно здоров’я. Тож усім здоров’я і, звичайно, фінансового благополуччя!
Вадим ДЬОМУШКІН.
Фото з архіву Вадима ТАРАСЕНКА.
