А таки справді — все пізнається в порівнянні. Варто на одну й ту саму річ чи явище поглянути з різних точок зору, як кожному спостерігачеві вони видадуться діаметрально протилежними. В усякому разі українська влада, схоже, своєю роботою задоволена, хоча більшість експертів, навпаки, слабке поліпшення окремих макроекономічних показників пов’язують зі статистичною «липою», підкріпленою висновками «аналітиків» НБУ та Кабміну. Незважаючи на те, що якась частина слабо освіченого в фінансовому плані населення України ковтає цей «успіх», сприймаючи на віру, Євросоюз втомився нагадувати про необхідність змін.
Під завісу минулого робочого тижня Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман відвідав Богуслав Київської області, де знайомився з роботою текстильного підприємства «Ярослав», і порадів за легку промисловість України. Глава уряду звернув увагу, що легка промисловість увійшла до переліку галузей, що рухають розвиток економіки. Завдання — розвинути цей потенціал і дати можливість підприємствам залучати нові технології, створювати нові робочі місця. «Я хотів, аби було більше продукції, зростала зарплата. Думаю, що в середньому зарплата цього року має бути близько 10 тисяч гривень. Це початок... Для нас важливо, аби, приймаючи рішення та закони, ми створювали умови розвитку для підприємництва», — сказав Гройсман.
Тим часом існує й інша думка, що стосується наших «досягнень». Основною з причин відсутності відчутного зростання економіки (а отже, і експорту) є брак коштів для модернізації виробництв, збільшення конкурентоспроможності продукції, зменшення енергоємності. Ставка НБУ зростає — 16% річних, а притік інвестицій в 2017 році обвалився на третину. Водночас через низьку платоспроможність населення внутрішній ринок практично не розвивається. Процеси локалізації виробництва, підтримки національного виробника, розвитку експорту потребують ефективної державної політики, законодавчого врегулювання... Таку думку висловили в Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП).
Далі — більше: «…зовнішньоторговельний баланс за 2017 рік показав додаткове — на чверть — зростання дефіциту від попереднього року. А це майже 7 млрд доларів. Зони вільної торгівлі з ЄС, Канадою не призвели до відчутних результатів. На жаль, дві третини нашого експорту становить сировина, продукція з низькою доданою вартістю, а постачати таке — означає дуже залежати від кон’юнктурності цін і ринків та покладатися, вочевидь, тільки на удачу», — наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
І насамкінець:
Кабінет Міністрів взяв на себе зобов’язання підвищувати українські акцизи до європейського рівня. Саме це, пояснюють у Нацбанку, і стане причиною різкого подорожчання цигарок і алкоголю в найближчі два роки.
Цигарки цьогоріч подорожчають на 18%, алкоголь — на 11%, а в 2019-му зростання цін становитиме 9% і 13% відповідно.
Схоже, що й 2018-й роком розвитку та зростання доходів не стане?
Підсумовував Віктор БОНДАР.