Вечірнє засідання 6 лютого
Народні обранці продовжили розгляд законопроектів із блоку економічної політики — правки до законопроекту про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (№ 4666). 285 голосами законопроект прийнято у другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками.
Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників.
Як зауважив, представляючи масштабний законопроект, голова Комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук (фракція «Народний фронт»), це питання регулюється законодавством, прийнятим ще в далекому 1991 році. А товариство з обмеженою відповідальністю — це найрозповсюдженіша форма бізнесу в Україні. Понад півмільйона товариств з обмеженою відповідальністю у державі. Тому український середній бізнес має отримати якісне європейське законодавство. До законопроекту надійшло 503 поправки, 360 з яких враховано.
Найбільшу дискусію в сесійній залі викликали два питання. Перше, на якому акцентувала увагу депутат Олена Сотник («Самопоміч»), стосується правочинів із зацікавленістю. «Ми даємо право засновникам товариств з обмеженою відповідальністю в статуті чи корпоративному договорі самим визначатись, що вони вважають зацікавленістю, які права мають керівні органи, виконавчі, що вони мають право підписувати, що вони не мають права, — пояснив А. Іванчук.
Друга суперечка виникла стосовно прав спадкоємців на успадкування бізнесу. Багато поправок до відповідних норм законопроекту внесла позафракційна Вікторія Пташник. «Цим проектом передбачаються досить суттєві проблеми успадкування частки в статутному капіталі товариств, — зауважила В. Пташник. — Адже спадкоємці можуть бути позбавлені права на частку незалежно від волі спадкодавця. Уявіть собі ситуацію: помирає учасник товариства, який має заповіт, згідно з яким дружина має отримати частину його бізнесу. Але за законопроектом його колишні компаньйони можуть зібратися і позбавити дружину права на спадщину». Парламентарій також звернула увагу на те, що в законопроекті не врегульовано порядок виплати вартості частки спадкоємцям померлого учасника, можливість виключення померлого учасника зі складу товариства і не визначено порядок розрахунків зі спадкоємцями померлого учасника товариства.
Натомість доповідач А. Іванчук стверджував, що в законі достатньо врегульовано порядок успадкування бізнесу. Скажімо, якщо не стане засновника товариства, його син чи донька, вступивши у спадщину, зможуть зі свідоцтвом про спадщину піти до реєстратора і зареєструвати бізнес на себе, а не муситимуть просити партнерів батька по бізнесу стати засновником даного підприємства.
Народні депутати також проголосували за усунення неузгодженостей у тексті ухваленого Закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями» (№ 7163) стосовно продовження роботи військово-цивільних адміністрацій (ще на три роки).
У цілому також ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України та вдосконалення процесів управління кредитними ризиками банків» (№ 7114-д). Згідно із законопроектом, Національному банку України буде надано повноваження щодо створення та ведення Кредитного реєстру — отримання від банків та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для ведення Кредитного реєстру інформації щодо позичальників; надання банкам та бюро кредитних історій визначеної інформації з Кредитного реєстру.
«Цей законопроект є маяком для отримання допомоги від ЄС. Законопроект про Кредитний реєстр є передумовою відновлення кредитування, в тому числі довгострокового за прийнятними ставками і для українців, і для вітчизняного бізнесу», — зазначив заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак (фракція БПП). За словами депутата, зі створенням єдиного Кредитного реєстру за певний час сформується реальна картина позичальників в Україні, зросте довіра між банками та клієнтами-позичальниками, що приведе до зниження процентних ставок і, як наслідок, дасть додатковий стимул розвитку підприємництва та економіки саме завдяки розвиненому кредитуванню.
Новації
Законопроектом № 7114-д передбачено передачу інформації до Кредитного реєстру по кредитах, заборгованість за якими перевищує розмір 100 мінімальних заробітних плат (на сьогодні — 320 тисяч гривень).
