Питання «Відновлення суднобудування та судноплавства України» обговорили учасники однойменного круглого столу, що відбувся у Верховній Раді України. Захід організувало міжфракційне депутатське об’єднання «За розвиток річок України». Участь у ньому взяли народні депутати, міністр інфраструктури Володимир Омелян, представники міністерств, представництва ЄС в Україні, міжнародних установ, бізнесу, голови обласних та районних адміністрацій, науковці.

Україна володіє трьома топовими європейськими акваторіями, а використовує ресурси на 0,2 відсотка. Водночас має майже на 75 відсотків зношені основні фонди внутрішніх водних шляхів. Фактично країна закінчує використовувати інфраструктуру, що дісталася їй у спадок від Радянського Союзу.

Міжфракційне об’єднання, за словами його голови Андрія Вадатурського, ставить перед собою такі пріоритети: зробити річку привабливою, створити робочі місця в судноплавстві та суднобудуванні, будувати судна на українських заводах.

«Нині вже зроблено досить істотний крок у сфері реформування дорожньої галузі: з першого січня працює Дорожній фонд, і ми зможемо будувати дороги. Якщо наша концепція буде підтримана, ми зможемо відновити судноплавство. Мільйон тонн вантажів ми перенесемо з доріг на річку. У такий спосіб зекономимо Дорожньому фонду майже 800 мільйонів гривень», — наголосив депутат.

Говорячи про концепцію, А. Вадатурський має на увазі пакет законопроектів, який повинен «запустити» річку і суднобудування. Один із них — проект закону про внутрішній водний транспорт (реєстр. № 2475а-3), який передбачає дерегуляцію, ліквідацію державної монополії, прозорість і відкритість, залучення інвестицій, дасть змогу відновити галузь, переконані народні депутати.

У тому, що відсутність закону про внутрішній водний транспорт стримує судноплавство на внутрішніх шляхах і блокує розвиток логістики загалом, переконаний і міністр інфраструктури Володимир Омелян. Згідно з останніми дослідженнями експертів Світового банку, європейських фахівців, зауважив він, логістика в Україні на 40 відсотків дорожча, ніж у країнах—членах ЄС.

«З прийняттям закону річковий транспорт стане на 50 відсотків дешевший за залізничний, і це ще більше розвантажить автомобільні дороги від тих вантажів, які перевозяться ними сьогодні. Є глибока зацікавленість у всієї міжнародної спільноти, міжнародних фінансових корпорацій, компаній та банків, а також це є умовою нашої інтеграції в ЄС», — додав урядовець.

На думку голови Херсонської ОДА Андрія Гордєєва, використання потенціалу транскордонних річок, таких як Дніпро, забезпечить сполучення з європейськими країнами басейну Балтійського моря. Зокрема, за його словами, перспективним є впровадження річкового транспортного коридору за маршрутом Херсон—Мозир (Білорусь).

Щоправда, дискусія щодо необхідності ухвалення закону про внутрішній водний транспорт триває вже понад чотири роки, проте вона так і не вилилася в конкретні кроки. Тож учасники круглого столу сподіваються, що результати обговорення в парламенті таки приведуть до отримання 226 голосів за проект закону.