У селі Жуки, що під Полтавою, вшанували пам’ять видатного земляка — найвизначнішого літописця козацької доби Самійла Величка. Саме в цьому селі майбутній писар-канцелярист козацького війська народився, творив свій знаменитий літопис і відійшов на вічний спочинок. Точне місце його поховання невідоме, та дослідники нашої минувшини схильні вірити переказам старожилів про те, що могила «якогось писаки» — на цвинтарі поруч із Покровською церквою. На сьогодні збереглися тільки фундаменти останньої, біля яких уже в наші часи спорудили однойменну каплицю...
Саме тут відбулися урочистості з нагоди чергової річниці з дня народження Самійла Величка. Представники влади та громадськості, активісти козацьких об’єднань, історики, митці згадували життєвий подвиг земляка, який полягав у створенні найоб’ємнішої на той час панорами історичного поступу Гетьманщини-України. Причому писалося все те на початку ХVІІІ століття. Тобто фактично по гарячих слідах битв, після трагічних для нашої держави поразок і втрат, коли автору таких досліджень та роздумів загрожувала «цензура» в’язницею чи навіть стратою...
Водночас повпреди сучасної козацької старшини Полтавщини Володимир Зайцев і Микола Жук наголошували на тому, що Самійло Величко був літописцем козацької держави і саме лицарів волі вважав її творцями й оборонцями. Тож нинішні захисники України, котрі воюють із терористами та загарбниками на Донбасі, стали гідними продовжувачами справи славних предків. Сьогодні козаки-воїни дописують літопис уродженця Жуків нерідко й власною кров’ю...
До пам’ятного знака на честь Самійла Величка учасники урочистостей поклали живі квіти (на знімку).
Фото автора.
