Минулого тижня у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 8018 «Про внесення змін до статті 24 Закону України «Про засади державної мовної політики» щодо розширення сфери застосування української мови у друкованих засобах масової інформації», яким пропонується збільшити україномовні квоти — частку використання державної мови — у друкованих ЗМІ до 50%.

Автори законодавчої ініціативи — позафракційні народні депутати з об’єднання «УКРОП» Тарас Батенко, Ірина Констанкевич, Валентин Дідич, Олександр Дубінін, Віталій Купрій, Олександр Шевченко та Віктор Шевченко — пропонують визначити у законопроекті, що видання державних і комунальних друкованих ЗМІ може здійснюватися державною мовою чи мовою корінних народів. Своєю чергою, приватна преса має друкувати щонайменше половину тиражу українською. Виняток становитимуть лише газети та журнали, які виходять однією чи кількома мовами країн ЄС. Законопроект встановлює перехідний період для видавців — протягом першого року після набрання чинності закону мінімальна частка тиражу державною мовою має сягати 20%, а протягом другого року — 35%. Уже на третій рік ця квота має збільшитися до 50%.
Законопроектом № 8018 також передбачається, що видання друкованих ЗМІ, засновниками яких є органи державної влади і органи місцевого самоврядування в Україні, державні й комунальні підприємства, установи та організації, інші суб’єкти господарювання державної та комунальної форм власності, здійснюється державною мовою та мовами корінних народів України. Двомовні та багатомовні видання вважаються такими, що видаються іншими мовами. При цьому всі мовні версії повинні видаватись під однаковою назвою, відповідати одне одному за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватись в один день. А в місці розповсюдження друкованого ЗМІ, що видається не державною мовою, обов’язково розповсюджується версія цього ж видання українською мовою — не менше 50% примірників.
«ЗМІ — один з ключових інструментів русифікації, який диктує моду на російську мову аудиторіям усіх поколінь, — пояснила співавтор законопроекту Ірина Констанкевич. — Приміром, після запровадження квот української мови на радіо й телебаченні мільйони громадян чи не вперше почули сучасну українську музику у виконанні вітчизняних артистів. Настав час змінювати ситуацію і в друкованих виданнях».
Згідно з проведеними навесні 2017 року всеукраїнськими опитуваннями ряду соціологічних компаній, 92% громадян України (без урахування окупованих територій) вважають себе етнічними українцями, 6% — етнічними росіянами, 1,5% — представниками інших національностей, — зазначають автори законопроекту в пояснювальній записці. — Понад дві третини респондентів (68%) вважають рідною мовою українську, 14% — російську, 17% — і українську, і російську однаковою мірою. При цьому, більшість громадян України підтримують зміцнення статусу української мови. За три роки (2014—2017) частка прибічників поширення української мови зросла на 11%, а частка тих, хто підтримує підвищення статусу російської — впала на 9%.
«Через ЗМІ мільйонам людей протягом багатьох років нав’язувалася російська мова і підтримувався меншовартісний статус української, тобто рідної мови більшості громадян України, — йдеться у пояснювальній записці. — Першим кроком у напрямку зміни такої негативної ситуації стало прийняття закону про обов’язкову частку українських пісень і української мови на радіо. Завдяки цьому, згідно з наявними даними моніторингу, в першому півріччі 2017 року частка українських пісень на радіо становила приблизно 32% від загального числа пісень. Такою ж ситуація залишалася і у жовтні 2017 року. Це значно вище, ніж у 2015 році, до квотного закону, коли така частка становила лише 18%, при цьому і ці композиції, як правило, звучали в нічному ефірі».
З жовтня 2017 року діє закон про квоти української мови на телебаченні. Хоч на даний момент, незважаючи на відповідні нещодавні зміни в законодавстві, у прайм-таймі семи найрейтинговіших телеканалів українська мова звучить лише 39% часу (наприкінці 2016 року — 31%), російська — 32%, а 29% займають двомовні ефіри, проте протягом першого року дії вказаного закону діє перехідний період, коли до квоти україномовного продукту належить вся власна продукція телекомпаній.
Автори законопроекту прогнозують, що з жовтня 2018 року ситуація може поліпшитися, коли норми закону про частку української мови на телебаченні набудуть чинності в повному обсязі.
«Законопроект має створити законодавчі умови для поширення української мови у друкованих ЗМІ, — наголосила Ірина Констанкевич. — Українці мають право отримувати інформацію державною мовою».

Анна ШЕВЧЕНКО.

 

ФАКТ

Частка газет українською мовою в сумарному тиражі газет за рік становить лише 32%, російською мовою — 62%. Сумарний тираж українською мовою інших періодичних видань у 2017 році становив 27% від загального тиражу таких видань.