«Безпечне місто» — найбільший проект запорізької міської програми «Цифрова стратегія 2017—2020». Згідно із проектом по всьому місту планується встановити приблизно три тисячі відеокамер зовнішнього спостереження, створити систему, яка їх об’єднає. А також — побудувати єдиний «Ситуаційний центр», у якому збиратиметься, оброблятиметься й зберігатиметься вся отримана інформація. 

Монтаж обладнання фахівці почали ще до закінчення будівництва.

 

Запорізький центр обробки даних зможе аналізувати відеоматеріали з більш як трьох тисяч відеокамер по всьому місту.

 

Юрій Орєшкін — директор комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями».

Фото автора.

Інвестиційний кошторис програми «Безпечне місто» у Запоріжжі розробили в грудні 2016 року. Була створена спеціальна робоча група, яка займалася адаптацією програми під місцеві реалії, а також тестуванням самого обладнання. Підхід до створення «Safe city» у Запоріжжі можна назвати унікальним, оскільки програма розроблялася в співпраці з усіма силовими структурами міста.

— Вивчивши досвід інших міст, ми дійшли висновку, що «Безпечне місто» завжди спрямоване, насамперед, на підвищення рівня безпеки громадян, — каже директор комунального підприємства «Центр управління інформаційними технологіями» Юрій

Орєшкін. — Зазвичай замовником виступала тільки одна із силових структур: поліція, СБУ або ДСНС. Тому ми створили робочу групу, куди залучили представників усіх спецслужб міста. У співпраці з ними розроблено і погоджено технічне завдання програми запорізького «Safe city», яка містить у собі три ключові блоки: відеокамери, мережа, яка їх поєднує, і ситуаційний центр, де зберігатиметься вся інформація. Разом із силовиками робоча група дійшла висновку, що мінімальна кількість камер для забезпечення безпеки в місті становитиме приблизно три тисячі. Їхня загальна вартість — майже 200 млн гривень. На першому етапі планується забезпечити камерами ключові локації поблизу об’єктів особливого призначення: в’їзди на мости, у місто, на греблю ДніпроГЕС, біля газорозподільних, водоочищувальних і водонасосних станцій. Ще на самому початку розробники зрозуміли, що однотипних камер у місті бути не може — адже їхні можливості визначаються під завдання. На сьогодні вже закупили п’ять типів камер. Загалом тестування проходили понад 20 видів. Разом із профільними службами визначили 39 першочергових локацій. Перша з них уже працює в тестовому режимі. У грудні 2017 року перші п’ять камер встановили й підключили до мережі біля будівлі міськради. Нині фахівці спостерігають, як поводяться камери в різних умовах, наскільки вони чутливі до перепадів температури та погоди. Важлива і система їх розміщення. Однак перші висновки можна буде зробити не раніше, ніж через півроку.

Підрахувавши, скільки людей потрібно для обробки всіх отриманих даних, робоча група дійшла висновку, що це спричинить колосальні витрати. До того ж, такий підхід навряд чи буде ефективним. Тому фахівці вирішили створити програмне забезпечення, здатне самостійно обробляти й зберігати отримані дані. Іншими словами, виконувати частину рутинної роботи за людину, а увагу фахівців фокусувати лише на позаштатних ситуаціях. Тож загальна кількість працівників для моніторингу даних не перевищуватиме 10 осіб. Система також передбачає підключення до неї віддалених робочих місць. Простіше кажучи, у кабінеті кожної служби — ДСНС, поліції або СБУ — буде доступ до всієї інформації, що зберігається в центрі.

— Знайшли місце, яке мало необхідну енергетичну потужність для створення «Ситуаційного центру». У будівлі, що відповідає всім технічним вимогам, триває реконструкція. Зазначу, що проект вимагає доопрацювання. Повністю завершити всі роботи ми плануємо вже цього літа.

Не чекаючи на закінчення будівельних робіт, ми почали займатися пусконалагоджувальними роботами центру. Він являє собою зал, у якому розташовується відеостіна для колективного перегляду записів, робочі місця операторів і найголовніше — центр обробки даних контейнерного типу. Цей «ЦОД» зможе прийняти всю «Safe city» міста. Однак зовні він має вигляд звичайної коробки.

Потрібно також усвідомлювати, що програмне забезпечення не зможе приймати рішення і давати будь-яку оцінку тому, що відбувається. Сам злочин або інше правопорушення система розпізнати, звичайно, не зможе. Однак отримане відео допоможе правоохоронним органам під час оперативно-розшукових дій. Усі відеоматеріали надаватимуться на запит адвокатів або слідчих. Звичайним громадянам відео буде доступне тільки після обробки заявки фахівцем. Розробники підкреслюють, що мета такого контролю — не підвищення рівня розкриття злочинів, а саме запобігання їм. Виходячи з досвіду міст, у яких успішно реалізується програма «Safe city», можна сказати, що з появою камер злочинність знизилася в середньому на 30 відсотків.

Проектом також передбачено установлення відеокамер у громадських місцях. У такий спосіб під спостереженням системи «Безпечного міста» опиняться міські пляжі, навчальні заклади, парки й стадіони, а також транспортні розв’язки.

Запоріжжя.