Сторіччя Української Народної Республіки та сторіччя української дипломатії — дві важливі віхи в історії нашої держави й народу, котрий століттями йшов до омріяної незалежності від імперських пут. Про те, що відродження українства розпочалося ще до 1917 року, з початком Першої світової війни, коли вихідці з Наддніпрянщини створили у Львові громадсько-політичну організацію «Союз визволення України», яка у 1914 році поставила перед собою завдання відроджувати українську державність, на прес-конференції, що відбулася в «Укрінформі», нагадали Іван Драч — поет, Герой України; Володимир Сергійчук — професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Богдан Андрусишин — декан факультету політології та права Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова; Валерій Жовтенко — Надзвичайний та Повноважний Посол України; Ігор Турянський — Надзвичайний та Повноважний Посол України; Юрій Щербак — Надзвичайний та Повноважний Посол України, письменник.

— Одним із промоутерів цього процесу був митрополит УГКЦ Андрей Шептицький, який навіть консультував австрійську владу, як треба допомогти Україні, щоб вона відродилася як держава, зокрема на козацьких традиціях, —зазначив Володимир Сергійчук. — Масово цей процес розпочався вже з березня 1917 року, коли солдати Волинського полку в Петрограді підняли синьо-жовтий прапор. Це був потужний імпульс для розвитку українського національного руху.

22 січня 1918 року вперше в XX столітті Україна проголосила незалежність. Постала держава, яка протягом трьох наступних років не припиняла боротьби за власне існування. Українцям вдалося утвердити державні кордони, мову, гроші, символіку (герб, гімн і прапор), збудувати національне боєздатне військо, добитися визнання світової спільноти.

Нагадування про проголошення незалежності УНР є важливим для протистояння російській пропаганді, зокрема для спростування міфу, що ніколи не було незалежної Української держави. Як і про те, що вже 9 лютого 1918-го центральні держави — Австро-Угорщина, Німеччина, Болгарія і Туреччина — на мирних переговорах у Бересті визнали Українську Народну Республіку незалежною і самостійною державою. 12 лютого цього ж року в розвиток цієї акції в Бересті було підписано додатковий Українсько-турецький договір про дружбу і співробітництво.

З нагоди цієї дати українсько-турецький культурний центр «Сяйво» ініціював проведення прес-конференції, на якій були представлені наукові дослідження, присвячені подіям Української національної революції 1917—1921 років, у тому числі й українсько-турецьким зв’язкам. Зокрема, книги Володимира Сергійчука «Відродження українства. 1914—1922»; «Неусвідомлення України. Ставлення світу до української державності: погляд у 1917—1921 роки з аналізом сьогодення» і «На межі двох світів. Українсько-турецькі відносини в середині XVI — на початку XXI ст.» (спільно з Богданом Сергійчуком).

— Багато документів, пов’язаних з існуванням УНР, перебувають у Москві і, враховуючи сьогоднішню ситуацію, ми ніколи їх не побачимо, адже Україна хотіла залучити їх на свою територію ще тоді, коли відносини з РФ були формально нормальні. Також багато документів перебувають за кордоном, їх вивозили українці, і наразі документи або перебувають у приватних збірках, або у державних, зокрема вони є в Бібліотеці Конгресу США», — зазначив Надзвичайний та Повноважний Посол України Ігор Турянський.

За його словами, чотири країни — Австро-Угорщина, Німеччина, Туреччина та Болгарія — були першими друзями і союзниками України, які визнали її незалежність. У 1918—1919 роках були відкриті українські посольства — першого розряду — у цих країнах. Посольства другого розряду були відкриті у Швейцарії та Фінляндії.

— І це був тільки початок. Наразі маємо дипломатичні відносини більш як із 180 державами, — сказав Надзвичайний та Повноважний Посол України Валерій Жовтенко.

Поет Іван Драч розповів про літературні контакти з Туреччиною, що є свідченням дружби та співпраці двох країн.