ПОЛТАВА:
У Полтаві вшанували пам’ять полеглого героя-земляка, учасника Революції Гідності й АТО Дмитра Коряка. Він відійшов у вічність три роки тому. До цієї сумної дати його побратими приурочили круглий стіл на тему «Україна, Полтавщина, які омріяв Дмитро Коряк».
За словами ведучого заходу, фермера і громадського діяча Олександра Квітчатого, такий формат обрали не випадково. Адже хотіли не лише згадати «Брата» (такий позивний мав Дмитро на фронті) та інших героїв, а й окреслити найближчі завдання для себе. Та спочатку вшанували світлу пам’ять навіки 25-річного земляка, подякували його матері за виховання сина — справжнього патріота України.
Про нього чимало промовців, зокрема й народні депутати України Андрій Іллєнко та Юрій Бублик, говорили як про надзвичайно відповідальну й діяльну людину. У грудні 2013 року він залишив усі справи й вирушив на столичний Майдан, перебував там у найгарячіших місцях протистояння із силовиками, вів за собою інших. Згодом став одним з організаторів і керівників Самооборони Майдану полтавського. А в серпні 2014-го пішов боронити батьківщину з добровольчим полком «Азов».
Про останні хвилини його життя розповів бойовий побратим Андрій Ромащенко (позивний «Ромашка»). «Він загинув у бою на початку Широкинської наступальної операції, коли ми штурмували позиції ворога в напрямку Саханки, — пригадав Андрій. — Сталося це майже миттєво, коли поруч вибухнув ворожий снаряд. Мені довелося бути серед тих, хто піднімав його тіло й забирав у полеглого зброю. Палець Дмитра був на спусковому гачку його автомата, з якого в той момент пролунав постріл у напрямку ворожого блокпоста. Тож навіть після смерті «Брат» продовжував воювати з окупантами».
— Ні, Дмитро загинув недаремно, — наголосив Ігор Мочалов, батько ще одного полеглого в зоні АТО героя-полтавця Олександра Мочалова. — І те, про що він мріяв, таки втілюється в життя.
