Римма Товкайло, філолог за освітою, презентувала в Національному музеї літератури України книгу «Простір прихованого. Нотатки з військового шпиталю», видавництво «Альтернатива Друк», 2017 р., 112 стор. У книзі поруч з роздумами авторки — спогади про пережите на війні бійців АТО, які лікуються і проходять реабілітацію у Циблівському військовому госпіталі неподалік Переяслава.

«Існує думка, що душевні рани загоюються, якщо їх не чіпати. Неправда, від спогадів нікуди не дітись. Спогади відступають, завмирають, а потім з’являються за найбільш непередбачуваних, подекуди вкрай несприятливих для цього обставин», — пише Римма Товкайло.

Герої книги —
військові Сергій Козій (ліворуч)
і Віталій Петровський (праворуч);
зліва направо —
письменниця Римма Товкайло
та художниця Беата Куркуль.

Задокументована історія — солдатські спогади — проста, гірка, страшна правда про людські долі і події на війні, які не входять до щоденних зведень АТО.
Мене вразила в книзі розповідь механіка-водія БМП Володимира Семенюка, позивний «Моряк», про останні дні захисту Донецького аеропорту, про штурм Іверського монастиря, з якого сепари зробили фортецю. Про те, як дев’ятеро бійців, з них троє тяжкопоранені, поночі опинились в Донецьку, серед сепаратистів, ховались в хатах поруч з ними, і як сім днів виходили до своїх. «...ми розігнали мишей і їли те, що вони не доїли. Але не наїлися. Пошукали ще. Знайшли півбаночки 0,5 л цукру, пачку поцвілого какао, півпляшки старої-старої і гіркої олії. Все. Ми були настільки голодні, що їли цукор і запивали олією. Вночі вибирались, ховаючись, на вулицю і набирали снігу в миски, банки, каструлі. Дуже хотілося пити, тіло тремтіло. А за вікном час від часу ходили озброєні сепаратисти...»
Усі дев’ятеро вийшли з пастки живими, винесли поранених. 10 сторінок розповіді «Моряка» — концентрований роман, ціле кіно.
З таких камінців складається скеля історії війни, героїчної й гіркої історії нашого народу.
Презентація книги відбулась на тлі виставки картин відомої художниці Беати Куркуль, яка пише війну у своєму авторському стилі. Беата також є автором обкладинки книги.


Під час імпрези школярі читали уривки з книги. Коли дитина озвучує розповідь бійця з війни, виникають зовсім непрості відчуття. Також виступив відомий музичний гурт «Тарута». Лідер гурту Євген Романенко, солістка Олена Романенко, музикант Ярина Товкайло (дочка авторки книги Римми Товкайло) відіграли багато концертів у зоні АТО як волонтери.

Євген привітав в особі Беати Куркуль, литовки за національністю, Литву зі сторіччям незалежності. Згадав і литовських волонтерів, організацію «BLUE/YELLOW» з Вільнюса та її керівника, великого друга України Йонаса Охмана.


Римма Товкайло сказала, що після книги вона стала іншою. Думаю, що й після цієї презентації, а вірніше — вистави літературного театру, всі присутні теж.

Олександр КЛИМЕНКО.
Фото автора.