Довіра і домовленості — основа виходу із кризи

«Група з підготовки змін до Конституції так і не може запрацювати. На сьогодні також немає узгодженого документа від опозиції, — прокоментував ситуацію, що склалася, перший заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов. — «Батьківщина» підготувала свій проект Конституції під себе, а «УДАР» пропонує свій варіант. Всередині опозиції вони не можуть домовитися. Тому ми не можемо почати роботу через їхні чвари». За його словами, оскільки узгодженого варіанта проекту конституційних змін досі немає, більшість готова взяти за основу проект, підготовлений Конституційною асамблеєю. І тоді зміни до Конституції можна буде внести остаточно до Нового року, за повною процедурою. Цей документ не змінює форму правління, однак надає Президенту монополію на призначення суддів, а Верховній Раді — контроль над формуванням Кабінету Міністрів.

Заступник голови фракції Партії регіонів Олег Царьов запропонував підписати спільну декларацію політичних сил щодо державного устрою. «Повернення до Конституції 2004 року вважаю неправильним, — сказав О. Царьов в ефірі одного з українських телеканалів. — Ми пам’ятаємо, що навіть члени однієї команди Ющенко і Тимошенко, які прийшли до влади разом, не змогли працювати разом за тою Конституцією. Окрім того, до неї було багато зауважень і ПАРЄ, і Венеціанської комісії. Але чому би нам уже нині не підписати спільну декларацію політичних сил, де було б викладено, якого державного устрою ми хочемо? Це буде одночасно документ для широкого обговорення і керівництво до дій». Як свідчать заяви політиків, у Партії регіонів загалом не проти конституційних змін, однак наполягають на дотриманні чіткої правової процедури, а це — справа не одного дня.

Задля пошуку компромісу всередині опозиції лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк закликав партнерів по опозиції зібрати 150 підписів під текстом Конституції 2004 року, без пропозицій і правок Венеціанської комісії, і терміново внести його на голосування до парламенту. Адже спочатку «Батьківщина» підготувала порівняльну таблицю з тими правками, на яких наполягали у Венеціанській комісії. Цей документ було роздано колегам по опозиції та надіслано політичним опонентам. І розкритиковано з обох сторін. «Потім переробимо, допрацюємо і дошліфуємо українську Конституцію, — сказав А. Яценюк в інтерв’ю одному з телеканалів. -А зараз — щоб не було дискусії, проти якої я категорично виступаю і яку наші політичні опоненти використовують проти опозиції, — із завтрашнього дня ми беремо Конституцію 2004 року, збираємо 150 підписів під цією Конституцією і остаточно ставимо крапку в тому питанні, яку Конституцію вимагає Майдан».

Лідер фракції «УДАР» Віталій Кличко згоден із тим, що Україна повинна повернутися до Конституції 2004 року (для чого Конституційний Суд має скасувати своє рішення, ухвалене 2010 року), потім належить сформувати перехідний уряд і після цього узгоджувати нову редакцію Основного Закону. «Насамперед ми повинні повернутися до Конституції 2004 року. Це можна зробити дуже швидко. Конституційний Суд повинен скасувати своє незаконне рішення, яке ухвалив у 2010 році», — цитує Кличка його прес-служба.

«Свобода» заявила про свою готовність «переступити через себе» і проголосувати за повернення до Конституції 2004 року, хоча ця Конституція повністю суперечить програмовим засадам «Свободи», — написав на своїй сторінці в Фейсбуці лідер фракції «Свобода» Олег Тягнибок. «Але нині фракція «Свободи» голосуватиме «за», бо: 1. Конституція-2004 була скасована з грубим порушенням українського законодавства і треба просто відновити законність. 2. Янукович обирався з іншими президентськими повноваженнями і це якнайшвидша можливість позбавити його тих узурпованих повноважень. 3. Це узгоджене рішення Майдану, — відзначив Тягнибок. — Але після відновлення законності: повернення до Конституції 2004 року, «Свобода» у легітимний спосіб буде добиватися своїх програмових засад».

Каменем спотикання у процесі обговорення конституційних змін став розділ V Конституції — Президент України. В «УДАРі», зокрема, пропонують зберегти Президенту повноваження брати участь у формуванні Конституційного Суду (призначати половину, а не третину його складу), залишити за Президентом право призначати голову СБУ і Генпрокурора, пропонувати половину складу Ради НБУ і Нацради з питань телебачення і радіомовлення, право зупиняти дію актів уряду. Однак з цим не погоджується «Батьківщина». «У партнерів «Батьківщини» з фракції «УДАР» є перелік зауважень щодо повноважень Президента, вони наполягають на їх розширенні, з чим ми категорично не можемо погодитися, враховуючи позицію Майдану і негативний досвід сучасної України», — йдеться у заяві партії.

Комуністи наразі зайняли позицію очікування. «Якщо не буде якогось спільного проекту (конституційних змін. — Ред.), немає сенсу проводити позачергову сесію. Крім додаткових витрат, вона нічого ані парламенту, ані суспільству не принесе», — зауважив депутат із фракції КПУ Олександр Голуб. На його погляд, проекти документів, які будуть опрацьовані робочою групою, мають підписати лідери всіх фракцій. Водночас О. Голуб нагадав, що фракція КПУ в рамках консультацій із підготовки змін до Конституції пропонує власний варіант, який уже підготовлено і опубліковано в ЗМІ.

Позафракційний депутат Петро Порошенко переконаний, що переговори між владою і опозицією мають бути відновлені якнайшвидше і має бути встановлено кінцевий термін їх завершення. «У країні найглибша криза. Сьогодні та чи інша сторона не може собі дозволити не шукати вихід з компромісу. Якщо не шукати їх за столом переговорів, їх знайде вулиця», — підкреслив він в ефірі одного з телеканалів. Він також вважає «абсолютно реальним» повернення до Конституції 2004 року, інакше, на його думку, країні загрожуватиме не лише політична криза, а й криза держави. «Україна ризикує втратити свій суверенітет через політичне рішення щодо зміни Конституції», — застеріг П. Порошенко.

Учора зранку заступник голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв повідомив, що між опозиційними фракціями досягнуто домовленості щодо конституційних змін. «Повернення Конституції 2004 року і тільки після цього внесення будь-яких поправок. Всі питання тут зняті й навряд чи можливо посварити опозиційні фракції», — прокоментував Соболєв. Однак жодних конкретних зрушень та рішень у переговорному процесі поки що немає.