Проект закону № 7163 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» обіцяє внести деякі позитивні зміни для жителів східної частини країни. Зокрема, йдеться про визнання окремих документів, виданих на тимчасово окупованих територіях, які підтверджують факт народження та смерті людини. Таку поправку до закону експерти відзначають як досить позитивний момент, бо, за даними ООН, майже 40% дітей, народжених у непідконтрольних уряду районах, не мають українських свідоцтв про народження. Автор цієї поправки — народний депутат Мустафа Найєм вважає, що таким чином «буде врегульована абсурдна ситуація, оскільки суд все одно реально не може перевірити факт народження або смерті людини на непідконтрольній території». Експерти наголошують, що визнання подібних документів з окупованих територій — це міжнародна практика, отже, про жодні поступки бойовикам тут не йдеться.

Безсумнівно, можна констатувати, що така норма закону дещо зменшить навантаження в діяльності виконавчих та соціальних служб, а також полегшить життя значної частини населення Донбасу. Особливо тим, кому доводиться перетинати лінію розмежування.

...Контрольно-пропускний пункт «Станиця Луганська» — це своєрідний фільтр: якщо не маєш певного документа, то втрачаєш право на перетин лінії розмежування. Перед цим фільтром рівні всі: і пенсіонери, і люди з інвалідністю, і діти. Чи не найбільше потерпають молоді батьки, бо несуть подвійне моральне навантаження — за себе й за дитину. Деякі не проходять цей фільтр, і тоді в роботу включаються соціальні служби та державні органи на підконтрольній українській владі території. 

Особлива відповідальність у зв’язку з цим лежить на працівниках служби в справах дітей Станично-Луганської райдержадміністрації. Чи не кожного дня виникають ситуації, коли їм доводиться вирішувати долю дитини, залучивши допомогу різних інстанції та відомств. В окремих випадках — це досить складний процес. І тут також є свої складнощі, оскільки в Станиці Луганській сьогодні немає ані готелів, ані гуртожитків, ані хостелів. Де знайти тимчасовий притулок батькам з дитиною?

— Є два варіанти, — пояснює начальник служби в справах дітей Станично-Луганської РДА Ірина Костан. — Ми поселяємо маму з дитиною або в сім’ю в приватному секторі, або в лікарню. Але не за медичними показниками, просто на тимчасове проживання, доки не вирішаться всі юридичні питання. А процес може затягнутись на місяць-три.

Найчастіше йдеться про встановлення опіки над дитиною після смерті її батьків. По-перше, документ про смерть батьків, виданий у невизнаній «ЛНР», не має в нас юридичної сили, тому опікун як такий не вважається ним на нашій території. Починається процес повного відновлення пакета документів цієї сім’ї. І тут можуть виникнути труднощі зі встановленням факту смерті на тій території. Крім того, до нас звертаються матері-одиначки або ті, у яких місце перебування батька дитини невідоме, отже, його дозволу на перетин дитиною лінії розмежування немає. Ця сім’я залишається на підконтрольній нам території доти, доки не розв’яжеться її проблема. Не можна сказати про велику кількість таких випадків, але вони є. Люди з окупованого боку йдуть в Україну з певними надіями та сподіваннями. Ми розуміємо це й намагаємося допомогти.

Буквально днями працівникам служби в справах дітей довелося займатися однією великою родиною. Мати, бабуся і троє дітей: молодшому — рік, старшому — приблизно два і ще підліток 15 років, при цьому молода жінка ще й вагітна. Стверджуючи, що є матір’ю-одиначкою, вона, однак, не змогла показати документ, що підтверджує цей статус. На щастя, її пологи проходили на підконтрольній території, тому свідоцтво про народження дитини РАЦС видав без проблем. На час підготовки документів родині надали притулок, і через деякий час жінка отримала статус матері-одиночки. Вона була така рада й зворушена увагою працівників служби, що пообіцяла назвати майбутню дитину на честь однієї працівниці служби.

До речі, багато жителів окупованої частини області намагаються отримати соціальну допомогу на дітей саме на підконтрольній території, оскільки вона більше за ту, що виплачується в «ЛНР».

Говорячи про складнощі в роботі, Ірина Костан звертає увагу на юридичні неузгодження українського законодавства.

— Ми живемо на лінії розмежування, де закони, що діють на території всієї держави, не завжди працюють так, як слід. Скажімо, якщо на території України дитина з інвалідністю завдяки батькам отримує відповідну її статусу допомогу, то в наших умовах це зробити складніше. Трапляються випадки, коли батьки проживають на окупованій частині області, а їх дитина виховується бабусею і дідусем на підконтрольній території. Але вони не можуть оформити дитині інвалідність через те, що не є батьками. Ми вже не раз зверталися до свого галузевого міністерства з проханням внести зміни в законодавчий документ.

— Багато труднощів і проблем Станиці Луганської виникають саме тому, що тут розташований єдиний в області КПВВ, — долучається до розмови начальник Служби в справах дітей Луганської ОДА Раїса Родіна. — Але Станиця шукає варіанти, щоб впоратися з ними. І я з глибокою повагою ставлюся до людей, які тут працюють. Сьогодні, наприклад, ми намагаємося створити умови для тимчасового перебування в нас людей, яким необхідно зібрати або підготувати різні юридичні документи.

Працюємо з громадськими організаціями, з керівництвом Станично-Луганської райдержадміністрації. Ідеться про створення так званого малого групового будинку, де можуть перебувати майже десять осіб, доки не владнають юридичні моменти й не оформлять необхідні документи. Вільних будівель у Станиці — одиниці, але разом з тим підходящий варіант знайдено. Комісія міжнародної організації його оглянула, підготовлений проект уже надіслано до міжнародної організації ЮНІСЕФ, що діє під егідою Організації Об’єднаних Націй. Чекаємо позитивного висновку. Але не відмовляємося й від можливості побудувати такий будинок. Одне слово, шукаємо варіанти.

Луганська область.