Учора за участю керівників парламенту та уряду — Голови Верховної Ради України Андрія Парубія та Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана — у Києві відбулася конференція високого рівня з питань реформ в Україні, присвячена результатам та проблемам впровадження реформаторських змін у державі та підтримці міжнародних партнерів.

У роботі конференції також взяли участь члени українського уряду, народні депутати України, Генеральний директор у справах сусідства та розширення Європейської комісії Крістіан Даніельссон, керуючий директор у країнах Східної Європи та Кавказу ЄБРР Франсуа Маліж, Міністр закордонних справ Королівства Данія Андерс Самуельсен, керівники іноземних дипломатичних представництв, представники бізнесу, громадських і міжнародних організацій.

На початку зібрання присутні вшанували хвилиною мовчання полеглих Героїв Небесної Сотні.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій у вступному слові нагадав, що чотири роки тому, у 2014 році, Майдан не випадково розпочинався як Євромайдан. «Бо для України євроінтеграційні прагнення були набагато більше, аніж просто інтеграція, — зазначив А. Парубій, — усвідомлюючи, якщо Україна не долучиться до європейської спільноти, то буде залежною від Росії».

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Генеральний директор у справах сусідства та розширення Європейської комісії Крістіан Даніельссон, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

 

Під час конференції «Міжнародна зустріч високого рівня з питань реформ в Україні».

Фото Андрія Нестеренка. 

Глава парламенту пригадав, що рівно чотири роки тому, 20 лютого, коли на Майдані вщухли бої, у нього відбулася зустріч із послами «великої вісімки». Посли запитали, що буде далі, на що він відповів — далі будуватимемо європейську державу. «Шлях реформ, які доводиться проходити Україні, триває у час збройної агресії однієї з найпотужніших мілітарних сил у світі — Російської Федерації, — сказав А. Парубій. — Нелегко проводити нам реформи, бо на території жодної країни не стояли російські танки, нам доводиться працювати в умовах агресії. А тому, проводячи реформи у всіх сферах життя, ключовою має залишатися реформа сектору безпеки».

Голова Верховної Ради наголосив, що завдяки рішенням парламенту вдалося досягнути успіхів у реформі сектору безпеки. Зокрема, визначальним було рішення парламенту, що вступ України до НАТО є ключовим напрямом зовнішньої політики України, а також ухвалення парламентом закону про деокупацію Донбасу. Питання безпеки залишатиметься питанням номер один для парламенту і в нинішньому році, підкреслив А. Парубій, висловивши сподівання, що найближчим часом Верховна Рада розгляне та ухвалить нову редакцію закону про національну безпеку.

«Мало хто вірив, що в парламенті вдасться назбирати голоси під ключові реформи — освітню, пенсійну, медичну, але депутати продемонстрували високий рівень відповідальності», — сказав Андрій Парубій, зауваживши, що зараз відкрито шлях і до приватизації державних підприємств, що сприятиме наповненню держбюджету. Наступними найважливішими завданнями глава парламенту назвав боротьбу з корупцією, розгляд закону про Антикорупційний суд, який Верховна Рада розпочне розглядати наступного пленарного тижня із урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії.

Голова Верховної Ради також закликав активізувати роботу з імплементації Угоди про асоціацію України з ЄС, поінформувавши міжнародних партнерів, що парламент спільно із урядом нині напрацьовують план першочергових законопроектів на виконання Угоди про асоціацію. Важливим завданням А. Парубій також назвав створення нової Центральної виборчої комісії, що є частиною виборчої реформи та ухвалення нового Виборчого кодексу, який вже прийнято у першому читанні й до якого вже зареєстровано 4400 поправок. Глава парламенту запевнив, що наступного пленарного тижня після спецперевірки кандидатів на посаду ЦВК буде оголошено новий склад Центрвиборчкому.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман окреслив основні напрями у впровадженні пріоритетних реформ у державі, започаткованих 2017 року та які триватимуть цьогоріч. Він наголосив, що реформи передусім мають позитивно впливати на якість життя українців і повинні бути зрозумілими. «За чотири роки після Революції Гідності, на жаль, не вдалося реалізувати той амбітний план, який дозволив би змінити якість життя, — сказав прем’єр. — Але ми будуємо нову Україну». Глава уряду відзначив, що антикризові рішення були вимушено болючими, але за цей період вдалося чимало зробити — насамперед започаткувати п’ять ключових реформ: освіти, охорони здоров’я, пенсійного забезпечення, реформу державного сектору та реформу обігу земель.

«З п’яти окреслених пріоритетів чотири вдалося уряду разом із парламентом реалізувати», — підкреслив В. Гройсман. Прем’єр також зазначив, що вісім кварталів поспіль маємо економічне зростання — нині це трохи більше двох відсотків зростання, а на цей рік прогнозується зростання в три відсотки. У середньостроковій перспективі можемо досягти зростання в п’ять та більше відсотків. Водночас глава уряду застеріг від популізму.

Найважливішими завданнями на 2018 рік прем’єр назвав посилення боротьби з корупцією, продовження дерегуляції, децентралізації, посилення кримінальної відповідальності для корупціонерів, нова якість роботи новосформованого Верховного Суду, створення незалежного Антикорупційного суду. «Цей інструмент надасть можливість поставити крапку в багатьох дискусіях щодо боротьби з корупцією, — сказав В. Гройсман. — І крапкою мають стати перші справедливі вироки тим корупціонерам, які переплутали державну скарбницю із власною кишенею». Прем’єр висловив сподівання, що 2018 рік стане роком відновлення довіри до влади у державі та закликав міжнародних партнерів підтримати Україну на шляху впровадження реформ, запевнивши, що Україна буде надійним та стабільним партнером.

Завдання

Реформа системи охорони здоров’я: припиняємо фінансувати стіни лікарень та ліжко-місця і починаємо оплачувати лікування людей.
Розвиток фермерства та кооперації: надамо реальну підтримку насамперед малим та середнім сільськогосподарським товаровиробникам.
Пенсійна реформа: зростання пенсій для 9 млн українців та автоматична індексація пенсій відповідно до змін середньої зарплати та інфляції.
Реформа освіти та науки: запровадження нових принципів навчання та управління школами, що надасть їм більшої автономії.
Реформа управління державними підприємствами: перезапускаємо процес приватизації — у державній власності мають залишитися стратегічні підприємства, інші мають бути продані.