Український чемпіон у лижній акробатиці Олександр Абраменко розповів про свої емоції після тріумфального виступу на Олімпіаді:
«Разом із тренером ми обговорювали фінальний стрибок дуже давно. Вибору, в принципі, не було. Мені потрібно було його виконувати обов’язково, інших варіантів не було. Якби я вибрав легший стрибок, то з ним було б неможливо набрати таку суму балів. Спочатку план був такий, що цей стрибок ми заготовили на фінал. Я переживав, щоб він вдався, бо я його настрибав не так багато. У принципі, мені пощастило, адже він вдався досить добре.
Були питання до суддів щодо мого другого стрибка в кваліфікації — трохи притримали оцінку. Довелося дуже похвилюватися, але в фіналі мене судили гідно.
Вітер — це окрема історія. Коли ми вийшли на перше тренування, то це було щось із чимось. Дуже сильний вітер, плюс прохолодно. Тренування тривали дві з половиною години, і за цей час ми стрибнули тільки три рази. Кожен чекав зменшення сили вітру. На контрольних тренуваннях вітер був меншим, а на змаганнях щось сталося, і вітру взагалі не було. Тому учасники дістали можливість стрибати чисто, отримувати високі бали, тому була така щільність оцінок і високі бали.
Найскладніше те, що мені довелося пропустити цілий сезон підготовки і сезон змагань. Але, у принципі, після травми я добре відновлювався і добре набирав форму. Загалом, усе, що я планував, здійснилося. Періодично травма, звичайно, турбує. Це, так би мовити, нерідне. Коліно вже «ремонтоване», тому виникають проблеми, але з ними можна справлятися.
Для мене однозначно цей сезон закінчився. Попереду, гадаю, заслужений відпочинок, відновлення сил, стартів не заплановано жодних.
Було дуже хвилююче стояти на п’єдесталі, слухати гімн, дивитися, як піднімається прапор моєї країни. Можу сказати, що я ніколи в житті не забуду цих відчуттів. Коли стоїш там, то відчуваєш гордість за свою державу, за те, що ти все-таки підніс її на спортивній арені.
Я так розумію, що вдома мені не дадуть спокою, запрошуватимуть на всілякі інтерв’ю. А 1 березня у мами день народження. Потрібно його відзначити. Це буде найголовніше після приїзду».
***
Попереду в Олександра ще одна приємна подія — отримання заслуженої премії за олімпійське «золото» — 125 тисяч доларів (у гривнях за курсом НБУ).
Фото НОК.
