Медична реформа, про яку стільки було розмов, стартувала. З 1 квітня кожен сімейний лікар почне набирати собі пацієнтів. Гроші тепер «ітимуть» за пацієнтом до того лікаря, з яким він підписав декларацію. Обирати сімейного лікаря можна буде незалежно від місця реєстрації чи проживання — конкуренція! Утім, лікарі із досвідом переконані: тільки якість медичних послуг відіграватиме в цій справі найважливішу роль.

Як відділяють «первинку» від «вторинки»

— Пацієнти наші — сумлінні і дисципліновані, — ділиться сімейний лікар Надія Слинько. — Щодня самі приходять і розпитують, коли ж підписувати договори, де ж та реформа? Я сама непокоюся: як встигатиму і медичну допомогу надавати, і вводити декларації в комп’ютер. Документи потрібно буде встигнути оформити до кінця нинішнього року.
Але це буде потім. А поки що ця поліклініка, як і решта міських поліклінічних медзакладів, переживає «перетасовки», невидимі для ока пацієнта. Що найголовніше — поліклініка остаточно автономізується, бо далі реформа передбачає для кожної структури своє джерело фінансування. Наприкінці 2012 року заклад відділився від Першої міської лікарні. Нині це комунальне некомерційне підприємство «Перший Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги». Як розповідає його директор Михайло Шевченко, тепер у них повинна залишитися тільки первинна ланка: лікарі загальної практики — сімейної медицини, а також до них перейде педіатрична служба міської дитячої поліклініки № 1. Лікар «первинки» може взяти на обслуговування і дорослого, і всю сім’ю.
А вторинна ланка — як-от спеціалісти вузького профілю, лабораторія, діагностика, фізіотерапія, денні стаціонари — відійде до нової структури. Для цього в місті створюється комунальне некомерційне підприємство «Черкаська міська консультативно-діагностична поліклініка». Хоча колектив вторинної ланки нікуди з цих стін не переїжджатиме, хіба що буде переселення з поверху на поверх. Працюватимуть тут як філія консультативно-діагностичної поліклініки. Так само й педіатри залишаться у теперішньому своєму приміщенні.
Не передбачається й скорочень: КНП «Перший Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» обслуговує майже 40 тисяч пацієнтів, у центрі на 18 ставках працюють 16 сімейних лікарів. Реформа визначає, що кожен із них може набрати до двох тисяч пацієнтів. І діяти як найманий працівник або в статусі фізична особа — підприємець. Частина медсестер, які працювали з лікарями вузького профілю, пройшли курси за фахом «сімейна медсестра» і обиратимуть, з ким працювати далі.

Паперові медичні картки — до сімейного архіву

Що бачать пацієнти з порога, то це оновлення реєстратури — її реконструкцію, появу комп’ютерів. З’явились електронні амбулаторні картки, і, маючи таку, вже можна й самому, а не тільки через реєстратуру, онлайн записатися до сімейного лікаря чи викликати його додому. Обіцяють такий запис і до спеціалістів вузького профілю.
— Через три-чотири роки паперових карток в реєстратурі вже не буде, — переконаний Михайло Шевченко. — З моменту останнього запису картка має зберігатися п’ять років, потім можемо віддати її пацієнтові на пам’ять.
Якщо ж йому буде потрібна інформація на паперовому носії, можемо роздрукувати. Утім, уже незабаром буде активовано функцію програми, ввійшовши в яку, пацієнт зможе самостійно переглядати свою амбулаторну картку. Завдяки комп’ютерній програмі, запровадженій у медзакладах міста, в керівників з’явилася можливість з монітора контролювати якість роботи лікарів: бачу навантаження на прийомі, якість діагностики та лікувальних призначень згідно з локальними протоколами. Програма навіть фіксує помилки під час встановлення діагнозу і виносить такі випадки в окремий документ. Автоматично йде всебічна статистична звітність. Наголошую, що інформація про кожного пацієнта в електронній системі надійно захищена.

У кожного лікаря буде свій фонд

Якщо у вас заболіло вухо, до кого ви йдете: до лікаря сімейної медицини чи до лора? Прихопило спину — до сімейного чи одразу до невропатолога? Михайло Павлович наводить статику: у 90-х до спеціалістів вузького профілю зверталися максимум 25 відсотків відвідувачів поліклініки, сьогодні — понад 50. Це один із наслідків швидкого розвитку вузькоспеціалізованої медичної допомоги. Хоча кожен дільничний пройшов курси перепідготовки на лікаря сімейної медицини, та на своєму робочому місці, як мовиться, може «копати», а може й не «копати», а відправити хворого до спеціаліста вузького профілю. Це перетворилося на диспетчеризм. Та й самі хворі: в коридорах можна побачити громадян, які ходять і гадають, до якого б спеціаліста їм зайти.
— Якраз медична реформа повинна все розставити на свої місця, — продовжує Михайло Шевченко. — А саме: створити передумови для якіснішого лікування — розмежованого, конкретизованого для кожного рівня. Первинна ланка відповідатиме за профілактику, надаватиме невідкладну допомогу і за потреби направлятиме на консультацію чи лікування до фахівців вторинної. Сімейному лікарю платитимуть за те, що він робить. Набрав більше пацієнтів — отримав більше, вилікував своїми знаннями — зекономив кошти свого грошового фонду.
Вимоги сьогодення: понад 80 відсотків хворих повинні починати та закінчувати лікування в сімейного лікаря. Привабити пацієнта він може лише високим професіоналізмом, широкими знаннями і можливістю діагностики.
— На якість медпослуг ми робимо основну ставку, — наголошує директор. — Поки що табель матеріально-технічного оснащення для надання первинної медичної допомоги не затверджено, але ми кожному сімейному лікарю закупили сумки-укладки з набором оглядових приладів для вуха, горла, носа, ока, глюкометр, є портативні електрокардіографи. Кожна медсестра при лікареві володіє методикою зняття кардіограми, а лікар — методикою розшифровки основних порушень. Поки що мрія, до якої йдемо, — портативний апарат УЗД, лабораторні аналізатори для скринінгової діагностики для двох-трьох сімейних практик.
— А якщо з недовіри до сімейного лікаря пацієнт забажає до спеціаліста вузького профілю?
— До 2020 року до спеціалістів можна буде звертатися напряму, без направлення. Далі — платно. Направлення не потрібне буде до гінеколога, травматолога, психіатра. Також пацієнт зможе будь-коли поміняти сімейного лікаря, якому не довіряє. Для цього досить підписати декларацію з іншим — попередня автоматично анулюється і кошти «перейдуть» за пацієнтом.
Відомо, що лікар за кожного пацієнта з липня отримає від Національної служби здоров’я України майже 370 гривень (за дитину і громадян старше 65 років держава заплатить удвічі більше, ніж за осіб працездатного віку).
— З них сімейний лікар з 2020 року оплачуватиме консультації спеціалістів, до яких відправлятиме пацієнта, будуть інші витрати. Ще під питанням, з яких коштів покриватиметься мінімальний обсяг обстежень — аналізи крові, сечі, електрокардіограма, флюорографія. Якщо майже 50 відсотків від 370 гривень (як про це інформують посадові особи вищих рівнів) буде спрямовано на заробітну плату лікаря та двох медичних сестер, то, за нашими підрахунками, лікар — найманий працівник центру, який набрав максимальну кількість пацієнтів, отримуватиме на руки до 7—8 тисяч гривень.
Ці розрахунки, звичайно, приблизні. Більшість лікарів сподіваються на те, що кошторис на утримання одного пацієнта з часом збільшиться. Адже ціни в нашій країні мало не щодня повзуть угору. Тому «заморожувати» кошти, які «ходитимуть» за пацієнтом, очевидно, ніхто не буде.

Лариса СОКОЛОВСЬКА, Лідія ЛІСОВА.

Черкаська область.