Лісами Сумщини опікуються два господарюючі суб’єкти: комунальне підприємство обласної ради «Сумиоблагроліс» та державне Управління лісового та мисливського господарства. Незважаючи на те, що площа державних лісових насаджень значно більша, там у кілька разів рідше спалахують пожежі, а коли таке лихо й трапляється, його відразу ж ліквідують, не даючи розповсюдитись.
З висоти цієї вежі ведеться спостереження.
Лісівники Конотопського лісгоспу
цілодобово наглядають за безпекою насаджень.
Головний чинник протипожежного успіху — технічний. У державних лісгоспах Сумщини встановили понад два десятки спостережних веж, обладнаних сучасними електронними пристроями. Тільки-но десь з’явився якийсь димок, телевізійна система спостереження передає цей сигнал на монітор, і оператор, який спостерігає за екраном у кабінеті, миттєво опра-цьовує «картинку».
— Система напрочуд надійна, — говорить начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Чигринець. — Вона здатна швидко і точно виявити місце загоряння, що дає змогу ліквідувати проблему на початковому етапі. Це дуже важливо, адже на території регіону понад 40 відсотків лісів становлять хвойні насадження 1-го і 2-го класів пожежної небезпеки.
За словами В. Чигринця, «далекозорість» спостережного обладнання залежить від висоти вежі та технічних параметрів відео-камери. За сприятливих погодних умов вона може сягати 25 км. Центральні пункти відеонагляду, як правило, розміщуються в садибах лісгоспів.
Найбільше систем відеонагляду розміщено на території Конотопського лісгоспу. Не так давно там встановили ще одну спостережну вежу — вона аж 45 метрів заввишки. Тепер у лісгоспі 4 телевізійні спостережні системи — і остання «охопила» найвіддаленіші Новомутинське і Бочечківське лісництва. На вежі розміщені інфрачервона відеокамера та тепловізор, які передають сигнал цілодобово в режимі реального часу.
На запитання кореспондента «Голосу України», чи економічно вигідно інвестувати у таке дороге обладнання, інженер Конотопського лісгоспу Олександр Томашевський відповідає: «Звичайно ж, вигідно, щодо цього не може бути жодних сумнівів. Хоч коштує телевізійна система спостереження і справді недешево. Щоб встановити вежу, треба витратити майже 195 тис. грн. Далі 165 тис. грн коштує відеокамера, плюс інша електроніка. А лісгосп має чотири ТСС — використовує дві старі «радянські» вежі, які перетворили на сучасні, та дві, встановлені «з нуля». Окрім цього, на території лісгоспу розміщено 30 веж для спостережень за мисливськими тваринами.
— Увесь лісовий масив поділений на квартали площею 500 на 500 метрів, — деталізує О. Томашевський. — Вони пронумеровані та нанесені на електронну карту, за якою оператор визначає точні координати поміченої проблеми.
Лісівники повідомляють також про задимлення на полях сільгоспвиробників та на масивах агролісгоспів, завдяки чому там також уникають багатьох пожеж. Іноді використовують спостережні вежі не «власного виробництва», а орендують їх у телевізійників чи операторів мобільного зв’язку. У кожному випадку вивчаються економічна доцільність та технічні можливості.
Щодо економічної доцільності, то отримані показники говорять самі за себе. Вони переконливо доводять, що лісівники господарюють правильно. Сумське обласне управління минулого року перерахувало до бюджетів усіх рівнів 362 млн грн податків — на 66 млн грн більше, ніж позаминулого. За загальною сумою сплачених податків сумчани посідають 5-те місце в галузі, хоч за площею лісових насаджень у Сумщини — лише 11-те місце в Україні. За багатьма іншими важливими здобутками сумські лісівники також посіли провідні місця в галузі. За обсягами реалізації деревини з гектара та продажу готової продукції з кубометра кругляка в них друга позиція, а за сумою сплачених податків із кубометра заготовленого лісу — перше місце в країні. Останній показник, за великим рахунком, можна вважати найважливішим.
Підготував Володимир ЧЕРНОВ.
Фото надані автором.
