У Музеї Української революції 1917—1921 років відбувся відкритий науковий семінар, присвячений 100-літтю ухвалення Центральною Радою закону про Державний герб — тризуб.

Історик Юрій Савчук
і директор Музею Української революції 1917—1921 років Олександр Кучерук
під час наукового семінару.

— Офіційно герб УНР був затверджений у Коростені 25 лютого (12 за старим стилем) 1918 року. На початку цього місяця Центральна Рада під натиском більшовиків переїжджає з Києва до Житомира, потім до Сарн і Коростеня. Саме в цьому містечку на Житомирщині, у штабному вагоні, і відбулося засідання Малої Ради — органу Центральної Ради, що діяв між сесіями, де і було прийнято історичне рішення, — зазначив, відкриваючи семінар, директор музею Олександр Кучерук. — У 2006-му на території залізничної станції на честь події відкрито пам’ятний знак (скульптор В. Козиренко. — Авт.), біля якого нині проводять патріотичні заходи.

Перші публікації в пресі про те, якою має бути головна українська емблема, з’явилися ще в 1911 році, в період підйому патріотизму й активізації роботи «Просвіти».
— Тризуб став компромісом, адже емблем, що претендували на роль Державного герба, було кілька — серед них і козак з мушкетом, архангел Михаїл, герби Львова і Києва, — каже головний доповідач, відомий історик і геральдист Юрій Савчук. — Знак князя Володимира Великого здобув сучасну назву з легкої руки історика Карамзіна, автора «Історії держави Російської». Уже з кінця XVIII століття стали широко відомими археологічні відкриття, що містили державну символіку Київської Русі.
— У 1796 році був зафіксований злотник князя Володимира, потім срібник — монети, на яких карбувався княжий символ, тризуб, — зазначає Юрій Савчук. — З 1852-го до наукового обігу входять монети часів Київської Русі з відомого Ніжинського скарбу, в якому їх було приблизно 200.
Частину цих монет розіслали до наукових установ, інша потрапила до приватних колекцій і подарована імператорській сім’ї. Саме монети з Ніжинського скарбу невдовзі започаткували в Ермітажі найбільшу колекцію срібників києво-руського часу, в якій нині майже 130 монет, і становлять її більшість.
— У процесі дослідження тризуба, його походження та символіки, вченими висунуто щонайменше 40 різних теорій, але знак і досі залишається загадковим, — каже Юрій Савчук. — Його пов’язують із Трійцею, з народними традиціями, різними філософіями. Можливо, ми ніколи не дізнаємося, що означав тризуб для того, хто зобразив його вперше.
Учені констатують той факт, що цим знаком позначали власність (з кінця X ст. тризуб з’являється не лише на монетах, печатках, його ставлять на предметах вжитку, цеглі, озброєнні), це знак династичного характеру, символ княжого достоїнства. З таким акцентом тризуб і став Державним гербом УНР та її спадкоємиці України, що здобула незалежність у 1991 році.
За часів УНР тризуб як елемент державної символіки вперше з’явився наприкінці 1917 р. на паперових грошах. Із цього питання на сторінках газет висловлював свою думку і голова Центральної Ради Михайло Грушевський. Він не був великим прихильником тризуба, про який казав, що це знак «неясного значіння», і виступав за нові модерні символи, співзвучні з символами Європи, зазначає Юрій Савчук. Тоді розглядалися пропозиції істориків і геральдистів узяти за зразок державну символіку США і на синьому полі розмістити золоті зірки за кількістю земель України чи літер у слові «Україна», як на нинішньому прапорі Євросоюзу. Була й пропозиція розмістити на синьому полі літеру «У» чи абревіатуру «УНР» , як у Франції, або ж у центрі герба поставити фігуру селянки чи плуг як символ мирної праці, що викликало негативну оцінку. Чимало дискусій велося і щодо Великого герба УНР, проект якого розробив відомий графік і архітектор Василь Кричевський і який поки що залишається на папері.
— Тризуб органічно увійшов у нашу свідомість й щоденне життя. Його стилізовані зображення є логотипами партій, громадських рухів і організацій. Нині тризуб можна побачити на вжиткових речах, одязі, посуді. Останнім часом дуже популярні прикраси, зокрема підвіски, у вигляді державного герба, тату, — зазначає Олександр Кучерук, який продемонстрував слайд-фільм на тему «вростання» тризуба у сучасний геральдичний простір.
Усе це свідчення того, що українці сприймають тризуб не просто як офіційну історію, а як частину власного «я».

Світлана ЧОРНА.
Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА.