У комітетах Верховної Ради
У Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики відбулися слухання на тему «Стоп фейк: проблеми законодавчого регулювання відповідальності за дифамацію в медіа». Ініціатором їх проведення виступив керівник фракції Блоку Петра Порошенка Артур Герасимов. Окрім народних депутатів, до обговорення долучилися представники профільного міністерства, Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, редактори сайтів та новинних каналів, громадські активісти.
Народний депутат України Артур Герасимов, голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар, перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Ольга Червакова.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
«Цими комітетськими слуханнями ми хочемо покласти початок професійній дискусії, — зауважила голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар. — Вона має бути без навішування ярликів, але по суті. Наш перший круглий стіл дасть змогу зібрати й проаналізувати світовий досвід, поставити проблему і побачити, як нині підходять до її вирішення». Наприкінці 2017 року Єврокомісія оголосила про початок публічних дебатів на тему, як протидіяти фейкам у новому інформаційному суспільстві, повідомила парламентарій. У січні цього року почала працювати комісія незалежних експертів, яка має на меті розробку документів для Європейського Союзу. Це дасть інструменти для визначення, що таке «фейкові новини», а також для боротьби з цим явищем.
Поки що про результати такої комплексної роботи говорити рано, але існує досвід окремих країн ЄС та США, які ухвалювали свої закони для протистояння фейкам. У 2107 році, наприклад, у Німеччині ухвалено закон про застосування права в соціальних мережах, і це стало своєрідним ноу-хау в боротьбі з розпалюванням ворожнечі і дифамацією. Німеччина зобов’язала всі соціальні мережі мати позначки, які б означали скаргу на те, що особа вважає публікацію дифамацією проти неї. Після здійснення перевірки впродовж 24 годин соцмережа повинна заблокувати відповідний контент. Так парламент цієї країни визнав, що поширення інформації в соціальних мережах може мати будь-який зміст, але не повинно принижувати честь і гідність людини. Рівень штрафів для тих, хто не виконує ці зобов’язання, вражаючий — п’ять мільйонів євро, а в разі повторного вчинення правопорушення — 50 мільйонів євро.
Над такими речами працюють і в парламенті Великої Британії. Там профільний комітет розпочав офіційний збір пропозицій до розробки відповідного законопроекту. Це саме намагаються зробити в Італії. У Франції також працюють над законопроектом і мають намір наділити свого регулятора повноваженнями позбавляти ліцензії мовників, які зазнають іноземного впливу під час національної виборчої кампанії. Провайдери соцмереж будуть змушені реєструвати особу рекламодавця та розміри сплачених коштів за поширення контенту. Вікторія Сюмар висловила зацікавленість тим, як у Франції вирішують питання із доведенням іноземного впливу на мовників. «Світ намагається знайти відповіді на базові запитання: яким чином запобігти віртуальній реальності, свідомо нав’язаної певними державами під час гібридних інформаційних воєн, — зауважила вона. — Очевидно, що Україна, яка зазнає дуже серйозної агресії Російської Федерації і проти якої спрямовано зусилля держави-агресора, не може стояти осторонь від цих процесів».
Водночас В. Сюмар висловила свою прихильність до того, щоб журналісти діяли передусім через механізми саморегуляції. На її погляд, нині ми живемо в новій реальності постправди. Народний депутат зауважила, що підростаюче покоління вже відходить від таких ресурсів, як, наприклад, Facebook, а надає перевагу схожим на Instagram джерелам, де розміщують фото та відеофакти. «Ми перестаємо вірити словам, — акцентувала В. Сюмар. — Ми хочемо бачити докази. Це ті процеси, які відбуваються в інформаційній сфері». Відтак вона ставить перед журналістами завдання — повернути вагу слову, як складній системі вираження людських думок і почуттів. А це можливо, тільки якщо буде можливість займатися медіаосвітою і самодисципліною, вважає політик.
Усі представники медіасфери проти маніпуляцій, зауважив під час дискусії голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко. Однак ведуться дискусії з приводу інструментів, які можна застосовувати проти фейків. Якщо не брати до уваги інформацію, яку поширюють російські ЗМІ, те, про що говорять вітчизняні журналісти, найбільше тривожить навіть не так суспільство, як самих політиків, каже він. Якби ці справи розглядали в суді і була інформація про масовість таких явищ, як фейк, тоді і варто було б говорити про розширення повноважень держави. Будь-яке регулювання має за-проваджуватися дуже обережно, наголосив С. Томіленко.
ДОВІДКА
Дифамація — поширення інформації, яка принижує честь та гідність і не відповідає дійсності.
