Учора Голова Верховної Ради України Андрій Парубій здійснив візит до Республіки Молдова для участі в Міжпарламентській безпековій конференції «Грузія, Молдова та Україна: Східне партнерство та сучасні безпекові виклики».
Глава українського парламенту під час свого виступу подякував Молдові за організацію конференції, де є «можливість обговорити найважливіші проблеми і виклики, які стоять не лише у нашому регіоні, а й на європейському континенті». «Тут, на кордоні, ми гостріше відчуваємо багато з тих проблем, які є одночасно актуальними для країн Європи і США», — сказав Андрій Парубій і нагадав, що цими днями виповнюється рівно чотири роки з початку російської агресії в Україні.
Голова Парламенту Грузії Іраклі Кобахідзе, Голова Парламенту Республіки Молдова Андріан Канду, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій під час спільної заяви.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
«Ми відчули весь жах російської агресії. Чотири роки тому розпочалась інтервенція Російської Федерації на територію суверенної Української держави, — зазначив глава парламенту. — Тоді ми сказали, що це не є війна проти України, що це виклик усій світовій системі безпеки, яка виникла після Другої світової війни, що Путін — це глобальна загроза не лише для України, а й для усього вільного світу».
Андрій Парубій наголосив, що «за ці чотири роки світ пройшов через усвідомлення глобальності проблем безпеки, зокрема, сучасної гібридної війни, яку веде Путін і Російська Федерація, серед яких й інформаційна війна, яка у сучасній гібридній стратегії Путіна відіграє, напевно, ключову і основну роль».
Голова Верховної Ради наголосив на необхідності разом виробляти спільну стратегію і тактику не лише України, Молдови і Грузії, а й усього вільного світу у протидії інформаційній війні, яку відчули не лише українці, а й у США, і у багатьох країнах Європи.
«Ми повинні створювати інституції і майданчики, які б давали змогу виробляти активну протидію інформаційній війні Путіна проти вільного світу», — підкреслив він.
А. Парубій також зазначив, що «вкрай важливо виробляти спільну позицію і з енергетичної безпеки, тому що не лише Україна, а й європейські країни відчувають на собі енергетичний шантаж і енергетичний вплив, який Путін використовує проти інших держав».
За словами Голови Верховної Ради, такі майданчики, як тут, на конференції, є підставою для дискусії і вироблення єдиної спільної позиції. Він наголосив, що, зокрема, «проект Північний потік-2 — це не економічний проект, це політичний проект Путіна, який спрямований на дестабілізацію Європи, на те, щоб мати можливість чинити тиск на європейські країни». «Спільна позиція по зупинці цього проекту — це теж є наші дії, дії у питанні економічної безпеки, — підкреслив А. Парубій і додав: — Хто каже, що це проект економічний, той або не розуміє, або говорить не щиро з приводу намірів Путіна».
Торкаючись мілітарної складової сфери безпеки, А. Парубій подякував за ухвалене нещодавно рішення США стосовно виділення Україні «Джавелінів» і зазначив, що «Україна всіма зусиллями і всім бажанням хоче мирного вирішення конфліктів». «Ми б хотіли мирного, дипломатичного вирішення конфлікту. Жодна з наших країн не розпочинала цієї війни, жодна з наших країн не хотіла б чужих територій. Ми захищали суверенність своїх територій. Але ми повинні і підвищувати спроможність наших армій, щоб могли відбивати і подібні провокації, і такі атаки в майбутньому, щоб противник розумів, що ціна для нього у випадку агресивних дій буде адекватною», — сказав він.
Глава парламенту підкреслив, що «вкрай важливо, щоб на ці ключові безпекові виклики, які є в нашому регіоні, ми могли робити спільну протидію і виробляти спільну стратегію, адже наші три країни — Україна, Молдова, Грузія — відчули на собі агресію на своїй суверенній території, наші три країни перебувають на передовій боротьби вільного світу».
У контексті висловів щодо перебування наших країн у «сірій зоні», А. Парубій зазначив, що «ми назвали б це щитом Європи, який сьогодні захищає не тільки свої країни, а й увесь вільний світ». «Ми повинні це усвідомлювати і повинні ставати міцнішими, ставати більш потужними», — додав він.
Голова Верховної Ради підкреслив, що «перед нашими країнами багато викликів, і нас об’єднує також програма Східного партнерства, нас об’єднує спільний шлях як до Європейського Союзу, так і до НАТО.
А. Парубій також наголосив, що Україна проводить багато реформ фактично у всіх сферах суспільного життя, і для держави важливий обмін досвідом на шляху їх проведення, потрібна підтримка європейських сил. «Ми повинні демонструвати і в Грузії, і в Україні, що нам потрібно шляхом реформ не просто виконувати угоди, а справді робити наше суспільство, наші країни більш потужними, модернізованими, сучасними, розвинутими, і в цьому аспекті і боротьба з корупцією для нас, для України, є пріоритетною на цьому шляху», — підкреслив він.
Голова Верховної Ради повідомив, що цього пленарного тижня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні надзвичайно важливе рішення про створення Антикорупційного суду. «Це рішення дозволяє нам забезпечити побудову антикорупційної інфраструктури, яку ми зробили за тих чотири роки, здійснюючи реформи у всіх сферах суспільного життя», — зазначив він і додав, що «на шляху реформ, на шляху зміцнення безпеки ми повинні мати майданчики для спілкування, для обміну думками, і ми зможемо виробляти спільну стратегію як на тристоронньому рівні між Україною, Молдовою, Грузією, так і з нашими побратимами із Європи і Сполучених Штатів Америки».
«Я упевнений, що ця Конференція є чудовим майданчиком для обміну думками і для вироблення цієї стратегії», — завершив свій виступ глава парламенту і побажав усім учасникам плідної, успішної роботи задля зміцнення безпеки, задля зміцнення наших країн і народів.
У Міжпарламентській конференції також взяли участь: Голова Парламенту Республіки Молдова Андріан Канду, Виконавчий віце-президент Атлантичної ради Деймон Вілсон, Голова Парламенту Грузії Іраклі Кобахідзе, народні депутати України Ганна Гопко, Наталія Кацер-Бучковська, Ірина Фріз, представники Атлантичної ради, Сенату Республіки Польща, Естонської Республіки, Латвійської Республіки, Національної асамблеї Республіки Болгарія, громадські діячі.
Під час конференції відбулася дискусія у чотирьох панелях безпекового спрямування: «Формування реакції на дезінформацію», «Забезпечення стабільного економічного зростання та верховенства права в рамках Східного партнерства», «Енергетична безпека» та «Виклики спільній безпеці».
У ході конференції також відбулася низка двосторонніх зустрічей.
Голова Верховної Ради України А. Парубій також взяв участь у церемонії вшанування пам’яті жертв збройного конфлікту на річці Дністер (захист цілісності та незалежності Молдови) та поспілкувався з пресою.
Виклики і формати співпраці
Підписаною спільною заявою окреслено головні виклики і стратегічну мету — інтеграцію до Європейського Союзу. На цьому наголосив Андрій Парубій під час брифінгу. «Це нас об’єднує, і для нас євроінтеграція — це щось набагато більше, ніж результати зовнішньої діяльності, — сказав він. — Спільна заява — це важливий крок, водночас ми повинні шукати більш ефективні формати співпраці між нашими країнами».
Глава парламенту нагадав, що Майдан в Україні відбувався внаслідок того, що влада відмовилася йти шляхом європейської інтеграції. «Для нас, я впевнений, європейська інтеграція дорівнює незалежності наших держав, — наголосив він. — Агресивні дії Росії щодо наших країн у великій мірі зумовлені тим, що наші країни прийняли рішення іти шляхом до Європи, іти шляхом в НАТО. Тому і наші спільні дії повинні бути більш активними».
Голова Верховної Ради розповів, що він поділився досвідом Українського парламенту та досвідом тристоронніх відносин зі своїми колегами. Зокрема, в Українському парламенті вже багато років працює міжпарламентська асамблея Україна — Польща — Литва. І на цьому майданчику було створено дуже багато ідей, зокрема, ідея «плану Маршалла» для України. «Як колись на цьому майданчику трьох спікерів — Польщі, Литви, України, так і сьогодні таку ж ідею тристоронніх відносин Україна — Молдова — Грузія ми змогли створити, незважаючи на те, що наші країни у Східному партнерстві йдуть фактично поруч, виконуючи вимоги, виконуючи наші зобов’язання, і крок за кроком ідучи до інтеграції в Європейський Союз», — сказав Голова Верховної Ради.
А. Парубій впевнений, що створення такої асоціації, якщо це знайде підтримку в парламентах наших держав, буде важливим кроком для зміцнення регіональної співпраці, яка дуже важлива для кожної з наших країн, для вироблення спільних відповідей тим викликам, які стоять перед нами: інформаційної, енергетичної, військової безпеки. «Ми знаємо, що новітні гібридні методи, якими діє путінська Росія проти наших країн, мають дуже широкий спектр, й інколи вони витрачають коштів більше навіть не на мілітарні потуги, а на дестабілізацію ситуації в наших державах, дискредитації європейських сил для того, щоб повернути наші країни в сферу свого імперського впливу, — сказав глава парламенту. — Ми цього дозволити не можемо, і ніколи не дозволимо. Але для того ми повинні стояти плече до плеча, і між собою, і з нашими партнерами зі США і ЄС».
Спільна військова бригада
У Кишиневі, в ході візиту до Республіки Молдова, Голова Верховної Ради також виступив із ініціативою провести у Києві перше засідання Тристоронньої Асамблеї Україна — Молдова — Грузія, на якому обговорити ідею створення спільної військової бригади.
«Сам формат і сам факт, саме символічне значення наявності такого спільного військового формування є дуже позитивним, і цей досвід можемо використати і в нашій тристоронній співпраці, — наголосив він. — Спільних завдань дуже багато в різних сферах: і інформаційної безпеки, і кібербезпеки, і енергетичної безпеки, і створення спільного військового формування».
Дослівно
Голова Верховної Ради України Андрій ПАРУБІЙ:
— Ми не сіра зона — ми щит Європи, який сьогодні захищає не тільки свої країни, а й увесь вільний світ.
Прес-служба апарату Верховної Ради України.
Спільна заява голів парламентів Грузії, Республіки Молдова і України
Ухвалена у рамках Міжпарламентської конференції «Грузія, Молдова та Україна: Східне партнерство та сучасні безпекові виклики» у м. Кишинів, Республіка Молдова, 2 березня 2018 року
Ми, голови парламентів Грузії, Республіки Молдова і України, ще раз підтверджуємо свою відданість європейській інтеграції як єдиному та найбільш ефективному механізму забезпечення безпеки, процвітання та довготермінового стабільного й демократичного розвитку у наших країнах.
Ми визнаємо значимість Східного партнерства як потужного механізму сприяння здійсненню реформ у цьому напрямку.
Ми ще раз підтверджуємо, що імплементація Угод про асоціацію та поглиблені та всеохоплюючі зони вільної торгівлі з ЄС є ключовим зобов’язанням усіх трьох асоційованих партнерів. Ми визнаємо, що процес наближення до норм ЄС створює сприятливі умови для функціональної інтеграції Грузії, Республіки Молдова і України в ЄС. Таким чином, Угоди про асоціацію та пов’язані з ними документи слугуватимуть програмою інтенсивного співробітництва з ЄС на наступні кілька років.
Ми, як голови вищих законодавчих органів, висловлюємо свою готовність відігравати важливу роль у забезпеченні своєчасного та ефективного виконання зобов’язань наших країн з точки зору адаптації законодавства до норм ЄС, кращих перспектив інтеграції та суворого парламентського контролю у цьому питанні.
Ми ще раз підтверджуємо прихильність, повагу до норм та принципів міжнародного права, що стосуються суверенітету та територіальної цілісності, а також до принципу згоди приймаючої країни на присутність іноземних військ. У цьому контексті, ми глибоко стурбовані, що російські війська досі розміщені на суверенній території Молдови, у той час, як російська окупація та інші форми військової інтервенції продовжуються у регіонах Грузії та України.
Ми глибоко стурбовані зовнішньою та скоординованою підтримкою, яка надається сепаратистським рухам, розпалюючи ненависть на основі етнічної приналежності та мови; інформаційними операціями з використанням ЗМІ, соціальних мереж та мережі Інтернет; дискредитацією урядових рішень, спрямованих на більш тісну інтеграцію до ЄС/НАТО, за допомогою пропагандистських повідомлень, вигаданих звинувачень та абсурдних історичних паралелей.
Ми глибоко стурбовані погіршенням безпекової та гуманітарної ситуації в регіонах конфліктів. Ми засуджуємо систематичні та серйозні порушення прав людини на етнічній та мовній основі, зокрема незаконні затримання, вбивства та безкарність відповідальних осіб, обмеження права на освіту рідною мовою, обмеження права власності та інші види дискримінаційних та незаконних дій.
Ми усвідомлюємо, що стійкість наших суспільств та наша відповідь на виклики безпеці полягають передусім у наших власних досягненнях у подальшому зміцненні демократичних інституцій та підвищенні добробуту громадян.
Ми цінуємо тверду відданість наших партнерів сприянню нам у нашому розвитку та прагненнях до демократичної консолідації, стабільності, миру та сталого економічного розвитку.
Ми закликаємо уряди Грузії, Республіки Молдова і України розробити спільнi й амбітні зобов’язання, доповнені належними механізмами поглиблення нашого співробітництва в галузі оборони та безпеки, посилення можливостей протидії гібридним загрозам та реалізації комплексних інфраструктурних та енергетичних проектів.
Ми закликаємо всі зацікавлені сторони підтримати ініціативи, спрямовані на розслідування та належне реагування на незаконні спроби, керовані державою, підірвати територіальну цілісність, національну безпеку та демократичні основи наших держав.
Ми закликаємо наших колег у державах-членах ЄС та інституціях ЄС, а також у Сполучених Штатах Америки залишатися залученими та продовжувати підтримку Грузії, Республіки Молдова і України на важкому, але благотворному шляху демократичних реформ.
