Під час візиту до Республіки Молдова Голова Верховної Ради України Андрій Парубій та Голова Парламенту Республіка Молдова Андріан Канду підписали відкритий лист головам парламентів європейських країн щодо оцінки «Північного потоку-2» як фактору дестабілізації.
«У цьому листі надано оцінку «Північному потоку-2» як фактору дестабілізації, підкреслено намагання вплинути з боку керівництва Російської Федерації на європейські держави і послабити наші держави, — зазначив Голова Верховної Ради. — Як я і говорив, 10—11 березня цей лист буде підписаний також главами парламентів Литви і Польщі. Це буде фактично лист від трьох глав парламентів. Це, власне, той випадок, коли ми можемо говорити одним голосом».
На знімку:
спільна зустріч керівників делегацій країн — учасниць Конференції
з Головою Парламенту Республіки Молдова Андріаном Канду.
«Північний потік-2» — фактор дестабілізації
Голова Верховної Ради України Андрій Парубій
підписує відкритого листа головам парламентів європейських країн.
**
Відкритий лист
головам парламентів європейських країн
Ми, голови парламентів (назви країн, що підписали), висловлюємо нашу рішучу підтримку та сприяння енергетичній безпеці та диверсифікації джерел, постачальників та маршрутів, які є складовими елементами Енергетичного Союзу. Ми також глибоко стурбовані наполегливими спробами Росії використовувати енергетичні інтереси у політичних цілях, тим самим підриваючи європейську та євроатлантичну єдність.
Хоча формально «Північний потік-2» представляється як комерційний проект, фактично він є інструментом російської державної політики. «Північний потік-2» — це не диверсифікація джерел постачання газу, а поглиблення енергетичної залежності ЄС, особливо країн Центральної та Східної Європи, від Росії, а отже, збереження їх вразливості.
Енергетична безпека є ключовим компонентом для об’єднаної та процвітаючої Європи, де конкуренція та принципи вільного ринку створюють основу для успіху. Тому існує потреба в інвестуванні в енергетичну інфраструктуру, зокрема газові інтерконектори та додаткові газопроводи, що дозволить сприяти диверсифікації поставок природного газу.
Експлуатація «Північного потоку-2», якщо трубопровід у кінцевому підсумку буде побудовано, як і будь-якого іншого інфраструктурного проекту, повинна повністю відповідати вимогам законодавства ЄС, особливо положенням Третього енергетичного пакета. Тому цим листом ми закликаємо до швидкого прийняття поправки до газової директиви ЄС та її перенесення до національного законодавства з метою створення єдиного підходу до інфраструктури імпорту природного газу з третіх країн на ринок ЄС. Реалізація масштабного проекту, який не відповідає цілям ЄС щодо відкритого ринку газу та диверсифікації імпорту, є шкідливою. Ще з більшою стурбованістю спостерігаємо за тим, що найбільші енергетичні компанії ЄС, які залучаються до кожного великого російського проекту, що стосується газової інфраструктури, використовуються для захисту інтересів Росії у Європейському Парламенті та Європейській Комісії. Подальше розширення російської інфраструктури постачання природного газу може збільшити цей вплив, а також вразливість ЄС, оскільки це може посилити залежність від одного постачальника та маршруту.
«Північний потік-2» слід розглядати в більш широкому контексті сучасних російських інформаційних та кібернетичних ворожих дій та військової агресії; тому ми закликаємо європейські країни обмежити можливість Росії здійснювати агресивні дії та забезпечити, аби експлуатація «Північного потоку-2» повністю відповідала законодавству ЄС.
Ми закликаємо всі країни Європи та Сполучені Штати до поглибленого та всеосяжного діалогу на основі прозорості та взаємної довіри з метою забезпечення кожного громадянина безпечною, доступною та не шкідливою для клімату енергією.
**
Прем’єр-міністр Республіки Молдова
Павло Філіп.
Україна і Молдова повинні активніше формувати свої двосторонні відносини, наголосив Андрій Парубій під час зустрічі з Андріаном Канду. А. Парубій поінформував співрозмовника про реформи, які проводить Україна, та про останні ухвалені законодавчі акти, зокрема, проект закону про Антикорупційний суд та чотири законопроекти, які важливі для євроінтеграції України. Ключовим А. Парубій назвав також ухвалення рішення про ратифікацію Угоди з Молдовою про спільний контроль на кордоні, яку підтримали фактично всі фракції.
«Україна і Молдова повинні активніше формувати свої двосторонні відносини і те, про що ми говорили на Конференції, — наші тристоронні відносини», — сказав глава парламенту. Він також наголосив на необхідності бути більш активними на міжнародній арені, «аби наш голос було сильніше чути», зауваживши, що співпраця має стосуватися не лише наших трьох країн, а й усіх країн, сусідів Росії, від Балтії до Чорного моря.
Голова Верховної Ради звернув увагу на те, що під час останньої Парламентської Асамблеї Україна — Польща — Литва було обговорено ідею про написання спільного листа щодо руйнуючої ролі проекту «Північний потік-2». А. Парубій висловив вдячність главі парламенту Молдови за готовність долучитися до підписання цього листа. Він також зауважив, що глави парламентів Литви і Польщі додадуть свої підписи 11 березня у Вільнюсі, де у них буде двостороння зустріч. «Я впевнений, така дія показує позицію цілого регіону стосовно таких проектів, які впливають на європейську політику», — додав він.
Голова Парламенту Республіки Молдова, своєю чергою, підкреслив, що підтримають усі запропоновані ініціативи та засуджують анексію Криму і воєнні дії на сході. «Ми високо оцінюємо позицію України в реалізації тих проектів, які були запропоновані в минулому році. Ми готові співпрацювати у реалізації реформ, зокрема, у сфері боротьби з корупцією у частині антикорупційних судів», — наголосив він.
Андріан Канду запропонував обмінятися досвідом з парламентом України у питаннях проведення реформ, реформування правоохоронної сфери, адаптації національного законодавства до європейських норм.
«Наша спільна мета — це безпека і добробут наших громадян», — наголосив він, висловившись за активізацію співпраці як на рівні комісій, голів комітетів з питань зовнішньої політики, так і по лінії груп дружби. А. Канду підтримав ідею колективного голосу щодо загроз безпеці: «Я впевнений, що нас почують і в Європі, і за океаном, і нам вдасться реалізовувати те, що ми хочемо досягти».
Голова Верховної Ради наголосив, що спільні сьогоднішні дії і долі країн нерозривно між собою пов’язані. «Ми проводимо реформи, і фактично, реформи дуже подібні вашим, на ту ж саму тематику. Я говорю про антикорупційний суд, а ви згадали про юридичну реформу, і одночасно фактично ми проводимо виборчу реформу, — зазначив він. — І нам було би добре проводити консультації з приводу того, які труднощі і ризики стоять за тією чи іншою виборчою системою».
У Молдові теж заборонили російські фільми
Торкаючись питань безпеки, Голова Верховної Ради акцентував увагу на інформаційній, мілітарній та енергетичній складовій. Зокрема, в інформаційній частині він поінформував, що Україна через тиждень після російської агресії вимкнула російські канали. «Ми заборонили усі російські фільми і серіали, досить потужно підтримали вітчизняну кіноіндустрію і дали можливість європейським фільмам бути в Україні», — додав він і привітав рішення Молдови про заборону російських розважальних передач, фільмів, серіалів, телеканалів та штрафи за це.
Голова Українського парламенту акцентував увагу на важливості впливу соціальних мереж на формування світогляду та впливу на громадян: «Головна війна — не в економіці чи енергетиці, а саме у цій сфері. Це потім приходять танки, а спочатку перемагають в інформаційній політиці».
«Для України дуже важливі наші двосторонні відносини. Ми маємо і спільне минуле, складне спільне сьогодення, коли ваші і наші території окуповані Російської Федерацією, але головне, — підкреслив А. Парубій, — ми маємо спільне майбутнє: вступ до ЄС, реформи в наших країнах, тому ми повинні зміцнювати наші відносини».
Спільні проблеми і виклики
Під час зустрічі з Прем’єр-міністром Молдови Павлом Філіпом Андрій Парубій також закликав поглиблювати україно-молдовську міжнародну співпрацю.
Це перший за останні 16 років візит Голови Верховної Ради України до Молдови, але попри це відносини між Молдовою та Україною почали динамічно поглиблюватися і вийшли на якісно новий рівень, адже протягом минулого року Молдову відвідали і Президент України, і Прем’єр-міністр України, зауважив А. Парубій.
«Наші країни мають багато спільних і схожих проблем і викликів, але і мають спільні стратегічні цілі, такі як членство у Європейському Союзі і НАТО, тому нам потрібно спільно і разом долати виклики, щоб ефективно досягати наших цілей», — зазначив Голова Верховної Ради України.
Але такі ж виклики і цілі має Грузія. За словами Голови Верховної Ради, саме тому Україна, Молдова і Грузія мають єднатися для досягнення спільних цілей. Андрій Парубій зазначив, що, зокрема з цією метою, ініціює створення нової тристоронньої парламентської асамблеї України, Молдови і Грузії.
Також Андрій Парубій та Павел Філіп обговорили шляхи впровадження Угоди про спільний контроль на україно-молдовському державному кордоні, яку ратифікувала Верховна Рада України. Прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп подякував Голові Верховної Ради України та народним депутатам за це важливе рішення.
Механізми протидії агресії
Підсумовуючи результати участі у Міжпарламентській безпековій конференції у Кишиневі «Грузія, Молдова та Україна: Східне партнерство та сучасні безпекові виклики», Голова Верховної Ради України А. Парубій зазначив, що країни повинні давати спільну відповідь на виклики, які стоять перед ними. Було підписано два важливі документи: Спільну заяву голів парламентів Грузії, Республіки Молдова і України щодо підтвердження своєї відданості європейській інтеграції як єдиному та найбільш ефективному механізму забезпечення безпеки, процвітання та довготермінового стабільного й демократичного розвитку в наших країнах (див. «Голос України» № 43 (6798) за 3 березня 2018 р.) та Відкритий лист головам парламентів європейських країн щодо оцінки «Північному потоку-2» як фактору дестабілізації.
«Кожна з наших країн відчула на собі російську агресію, і нам сьогодні спільно доводиться давати на це відповідь. І тут треба враховувати один важливий фактор — що в кожній з країн, в якій йдуть переговори з приводу окупованих територій, будь-яке рішення стає прецедентом для інших двох держав, і тому ми домовились, що ми, навіть ведучи переговори стосовно окупованих територій в своїй країні, будемо консультуватися з приводу кожного рішення з іншими країнами, адже якщо допустити, щоб хоч одна з наших країн піде на неприйнятні компроміси і на неприйнятні дії, це тут же відобразиться і в інших країнах, тому що прецедент однієї з країн буде іншим демонструватись як приклад і як можливість таке саме здійснити в Грузії, чи Молдові, чи в Україні. І тому спільна позиція наших країн дуже важлива, перш за все, в безпековому вимірі, але вона важлива також і в економічному вимірі, і в енергетичному вимірі», -наголосив А. Парубій.
На думку Голови Парламенту, необхідно змінити саме позиціонування і підхід, і ставлення до наших країн. «Наші країни сьогодні, потерпаючи від окупації, захищають країни ЄС від агресії, яка йде з Росії. І тому ми повинні спільним голосом говорити про наші проблеми, про наші потреби і про нашу позицію, для того, щоб наша позиція була більш чіткою та врахованою», — зазначив він.
А. Парубій повідомив, що він запропонував своїм колегам за аналогією тристоронньої Парламентської Асамблеї Україна — Литва — Польща створити тристоронню Парламентську Асамблею Україна — Молдова — Грузія.
Молдова і Грузія, за його словами, позитивно відгукнулися на цю пропозицію. Найближчим часом буде підготовлено документи для створення Парламентської Асамблеї. А. Парубій підкреслив, що він завжди був прихильником регіональної співпраці Балто-Чорноморської дуги. «У даному випадку Міжпарламентська Асамблея Україна — Польща — Литва і майбутня асамблея Україна —Грузія — Молдова — це, власне, і є той місточок Балто-Чорноморського союзу, який, на моє переконання, є геополітично важливим для України, для вироблення спільних дій і спільних механізмів протидії російському агресору», — сказав глава парламенту.
Під час візиту Голова Парламенту України взяв участь у церемонії вшанування пам’яті жертв збройного конфлікту на річці Дністер (захист цілісності та незалежності Молдови) та поспілкувався з пресою.
Прес-секретар Голови Верховної Ради України,
прес-служба апарату Верховної Ради України.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua
ДОСЛІВНО
Голова Верховної Ради України Андрій ПАРУБІЙ:
— Ми — не сіра зона, ми — щит, ми на передовій і, окрім вимог до нас, треба щоб чули і наш голос.
