«Дорожня карта» охоплює весь процес — від законодавчої роботи до контролю за діяльністю уряду, відкритості законодавчого органу

Учора в Києві відбулася Міжнародна конференція «Реформа парламенту: ретроспектива та перспективи» — спільна конференція Верховної Ради та Європейського Парламенту. Народні депутати України, представники Європарламенту та міжнародні експерти, неурядові організації обговорили проведення реформи Верховної Ради, яка досить успішно триває уже два роки і має сприяти підвищенню ефективності роботи єдиного законодавчого органу держави та зростанню довіри до парламенту.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій у своєму виступі нагадав, що два роки тому — у березні 2016-го — у Європарламенті було представлено «дорожню карту» місії Європарламенту під керівництвом Пета Кокса, рекомендації місії були затверджені Верховною Радою і стали дороговказом до проведення реформи парламенту відповідно до європейських норм. При цьому А. Парубій зауважив, що рекоменації «дорожньої карти» охоплюють весь процес — від, власне, законодавчої роботи до парламентського контролю за діяльністю уряду, відкритості законодавчого органу.

Під час прес-конференції Голови Верховної Ради Андрія Парубія, Уповноваженого у справах України члена Європейського Парламенту Елмара Брока та керівника Місії Європейського Парламенту з оцінки потреб Верховної Ради України Пета Кокса.

Під час Міжнародної конференції «Реформа парламенту: ретроспектива та перспективи». Крайній праворуч — Перший заступник Керівника апарату парламенту Петро Боднар.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА. 

У напрямку реформи парламенту найважчий етап — це прийняття законодавчих рішень, зазначив Голова Верховної Ради, у зв’язку з цим було створено робочу групу, яка об’єднала всі фракції з метою напрацювання етапів впровадження реформи. Нині напрацьовано два законопроекти — про кількісний склад комітетів і про розподіл комітетів між фракціями за методикою, яка запроваджена в Європарламенті. Глава парламенту висловив сподівання, що наступного пленарного тижня парламент зможе ухвалити позитивне рішення щодо цих законопроектів.

Андрій Парубій також наголосив: «Дуже важливо, що, проводячи реформу парламенту, змогли налагодити тісну співпрацю з Кабінетом Міністрів і напрацювали ряд механізмів, і результат цією співпраці — що змогли вийти на інший рівень прийняття бюджету. Вже другий рік поспіль приймаємо бюджет, проходячи всі законні процедури і етапи. І минулого року прийняли бюджет не під ялинку, не вночі, а 7 грудня у звичайний робочий день».

«Механізми, запропоновані місією Європарламенту, допомогли зробити взаємодію з урядом більш дієвою», — підкреслив Голова Верховної Ради. Зокрема, було напрацьовано пакет із 35 економічних законопроектів з відповідними прерогативами, і ряд законопроектів із цього пакета вже прийнято в перші два тижні нової сесії. Також створено «дорожню карту» з 57 євроінтеграційних законопроектів з усіх рівнів суспільного життя. І три з них уже прийнято парламентом.

Уже стало звичкою та успішною практикою проведення «тематичних днів», відзначив Андрій Парубій, що також є у рекомендаціях «дорожньої карти», що дає змогу концентрувати увагу і депутатів, і урядовців, і громадських діячів, які відстежують певну тематику. Ще деякі рекомендації вдалося рекомендувати без внесення змін до законодавства — зокрема, електронний парламент, відкритий доступ до публічної інформації, засідання комітетів без паперу, система електронних звернень, обговорення законопроектів, створення парламентської служби.

Серед позитивів Андрій Парубій також назвав те, що фактично вперше за п’ять років парламентарії змогли затвердити свій фінансовий план на рік — кошторис на 2018 рік. Робота з відкритості парламенту триває — наприкінці 2017 року було прийнято Комунікаційну стратегію, на стадії завершення — ІТ-стратегія, метою цих стратегій є підвищення довіри до українського парламенту.

«І у нас є шанс продовжити ці зміни, і в цьому велика роль наших міжнародних партнерів», — наголосив А. Парубій.

Водночас Голова Верховної Ради визнав, що перед українським парламентом стоїть багато викликів. «Але, маючи такий насичений порядок денний, треба усвідомлювати, що якісні рішення зможемо приймати тоді, коли буде реформований ефективний парламент», — наголосив Андрій Парубій.

Роботу парламенту не можна оцінювати лише цифрами та статистикою, відзначив Голова Верховної Ради. Адже в парламенті часто відбуваються блокування та інші протести, вирують емоції. Були етапи, коли депутати три тижні розглядали один законопроект, до законопроектів надходять тисячі поправок. Але завдяки тому майданчику, який було створено у рамках реформи парламенту, діалогу між всіма фракціями і здатності сісти за стіл, вдалося знайти консенсус, підкреслив А. Парубій. «Коли мене запитують, який найбільший підсумок роботи парламенту, який закон є найважливішим, відповідаю: найважливіше — що парламент працює і приймає рішення. Бо стабільність українського парламенту великою мірою забезпечує і стабільність суспільства в цілому, особливо в час тих викликів, коли українська держава відбиває не тільки мілітарну агресію РФ, а і спроби дестабілізувати українське суспільство і уряд», — сказав глава парламенту. Андрій Парубій зауважив, що попереду — багато складних законопроектів: передусім про Вищий антикорупційний суд України. І Голова Верховної Ради не виключив, що будуть спроби якомога довше затягнути цей процес, а також Виборчий кодекс, до якого вже надійшло понад 4400 правок, закон про Національну безпеку та оборону, закони з євроінтеграційного пакета. «Але впевнений, що пройдемо цей амбітний шлях», — запевнив А. Парубій.

Європейські рекомендації

Європейські експерти висловили своє бачення реформи українського парламенту. Уповноважений у справах України член Європарламенту Елмар Брок наголосив, що для Європарламенту та ЄС співпраця з Україною є важлива. «Для нас дуже важливо, щоб Україна була стабільною демократичною державою, -сказав він. — Співпраця є сигналом нашої спільної довіри, спільного бачення і спільних інтересів». Е. Брок нагадав, що «дорожня карта» місії Європарламенту містить 52 рекомендації, і український парламент одразу їх почав імплементовувати. «Для ЄС Україна пріоритетна країна, ми хочемо, щоб в Україні відбулася реформа парламенту, — підкреслив Е. Брок. — Потрібен не тільки ефективний, а і сучасний парламент». Доповідач визнав, що на шляху реформування українського парламенту вже багато досягнуто і за два роки відбулося багато позитивних змін у щоденній роботі парламенту. Але деякі ключові питання ще залишаються відкритими — зокрема, інструменти діалогу та консенсусу між політичними силами, депутатськими фракціями у парламенті. За словами Е. Брока, повинні бути чітко прописані правила дебатів між політичними силами, коаліцією та опозицією. Опозиція повинна мати чіткі права.

«Назвіть ще один парламент у світі, де б за такий короткий проміжок часу змогли здійснити на законодавчому рівні фундаментальні глибокі реформи у різних сферах суспільного життя», — зазначив керівник Місії Європарламенту з оцінки потреб Верховної Ради України Пет Кокс, наголосивши на потребі продовжувати реформу парламенту. «У політичних фракціях повинна бути внутрішня педагогіка — тобто потрібні політичні консультації щодо тих реформ, які сприймають не всі політичні сили, — сказав він. — Потрібно провести додаткові політичні консультації щодо впровадження реформ, щоби була колективна воля Верховної Ради на те, щоби реформи відбулися. Потрібно створювати не списки проблем, а пропозиції та шляхи до їх вирішення».

Заступник Голови Представництва ЄС в Україні Томас Фреллесен відзначив важливість імплементації українського законодавства до вимог ЄС. Зокрема, важливим на цьому шляху є діалоги між усіма зацікавленими сторонами, відповідальними за створення законопроектів, співпраця парламенту з урядом. Промовець запевнив, що допомога з боку ЄС щодо реформи українського парламенту триватиме і надалі.

Координатор системи ООН в Україні Ніл Вокер зосередив увагу на питаннях більшої прозорості та законодавчої ефективності Верховної Ради. «Українці знають своїх парламентаріїв і неймовірну кількість інформації про них, їм це цікаво, але потрібні кращі результати у плані якості законодавства», — зауважив він.

Хочеш жити добре — зроби сам

Під час панельних дискусій учасники конференції обговорили роль парламенту та уряду в імплементації Угоди про Асоціацію з ЄС, контрольну функцію парламенту, адміністративну реформу парламентського апарату, посилення відкритості та прозорості парламенту, підготовку Етичного кодексу народних депутатів.

Зокрема, народний депутат України Ірина Суслова (фракція БПП) розповіла про гендерні закони, ухвалені та напрацьовані в парламенті, які руйнують традиційні стереотипи щодо ролі жінки в суспільстві, про необхідність запровадження квоти у 40% (як у багатьох європейських країнах) у виборчих списках партій, і обов’язкове закріплення (три до двох) представниць жіночої статі. Іван Крулько («Батьківщина») висловив думку, що ключовою реформою парламенту повинно стати не «точкові» зміни, поправки до Регламенту, а зміна виборчої системи і перехід від змішаної до суто пропорційної виборчої системи, до виборів за відкритими партійними списками.

Перший заступник голови парламентського Регламентного комітету Павло Пинзеник висловив думку, що реформа парламентського апарату є відносно технічною, на відміну від реформи самого парламенту, яка є суто політичною. Ми озброїлися принципом «Хочеш жити добре — зроби сам», і запросили до дискусії з реформування парламентської служби працівників комітетів і ключових структурних підрозділів парламенту. Уже проведено два засідання робочої групи, затвердили орієнтовну структуру законопроекту про зміни до Регламенту Верховної Ради та до закону про державну службу. В них буде визначено чіткий перелік вимог до кандидатів на посади в парламентському апараті, особливу процедуру просування по службі, внутрішній конкурс та зовнішній відкритий конкурс. «Це збереже і старі кадрі, й сприятиме приходу «свіжої крові», — зазначив П. Пинзеник.

Перший заступник Керівника апарату Верховної Ради Петро Боднар подякував міжнародним партнерам та донорам, представникам громадських організацій за сприяння у реформуванні українського парламенту. Серед проведених кроків з реформи парламенту він відзначив, зокрема, такі: Управління комп’ютеризованих систем уже запровадило багато нових систем, наразі працюють над збільшенням швидкості роботи сервісів, налагоджено екскурсії, експозиції, музейна частина — громадськість має змогу потрапити до парламенту, побачити законодавчу «кухню», запроваджено стипендію інтернам Верховної Ради. Водночас П. Боднар зауважив, що у новому законі про державну службу є багато труднощів — проведення конкурсів, питання дисципліни, оплати праці працівників апарату. Серед планів на майбутнє — опрацьовується питання зміни структури апарату, функціональних обов’язків, створення дослідницької служби тощо.

Під час конференції наводився і такий цікавий факт: не лише в Україні низький рівень довіри до парламенту. Скажімо, рівень довіри до Конгресу США не перевищує 12 відсотків.

Довідково

ТОП-5 виконаних завдань у рамках «Відкритого парламенту»:

— тексти депутатських запитів та відповіді на них публікуються на сайті Верховної Ради України;
— на сторінці законопроекту додано розділ «Проходження», де міститься історія та результати проходження законопроектів;
— розпочав роботу портал відкритих даних Верховної Ради, де можна завантажити інформацію про народних депутатів, господарсько-фінансову діяльність, нормативно-правову базу України, пленарні засідання, організаційну структуру парламенту;
— запитувачі інформації мають виділені місця для роботи у структурних підрозділах апарату Верховної Ради;
— розроблено платформу для онлайн-обговорення законопроектів.

ТОП-5 намірів і зобов’язань з Плану дій у рамках реформи парламенту:
— публікація текстів депутатських звернень та відповідей на них на сайті Верховної Ради;
— комунікаційна стратегія (комунікація з журналістами, з громадськістю, з міжнародною спільнотою, внутрішня комунікація, брендинг);
— доступ до інформації про роботу комітетів Верховної Ради (стенограма, аудіо- та відеозапис, трансляція, акти, висновки, рішення тощо);
— публікація детального кошторису парламенту;
— звітування народних депутатів України двічі на рік.

Реформа парламенту — це не арифметика

Реформа парламенту — це велика наука політичної культури між депутатськими фракціями, різними політичними силами, представленими у Верховній Раді, наголосив на спільному брифінгу з європарламентаріями Голова Верховної Ради Андрій Парубій. До кожної реформи, яка проводилася через парламент, — пенсійної, медичної, освітньої — у різних політичних сил було різне бачення, зауважив він, але ці реформи відбулися. І на шляху реформ нам дуже корисний досвід європейських колег.

А. Парубій зазначив, що усвідомлює — очікування суспільства є значно вищими, однак не можна применшувати те, що вже зроблено. «Шлях реформ — не завжди є популярним, — сказав глава парламенту, — цей шлях завжди важкий для всіх країн. Нам доводиться ці реформи здійснювати ще в час відбиття російської агресії. Але я впевнений — ми не могли би забезпечити проведення реформ через Верховну Раду, якби не ця реформа парламенту, не рівень політичної культури, який вдалося здобути завдяки нашій співпраці».

Дослівно

Голова Верховної Ради України Андрій ПАРУБІЙ:

— Реформа парламенту — це не математика, коли пробуємо рахувати кількість законів чи правок, це загальна атмосфера, імплементація рекомендацій, це масштабна системна робота, ключове в якій — зміна політичної культури.

Потрібні нові підходи до того, щоби знаходити консенсус, додав Елмар Брок. Він повідомив, що за декілька тижнів у Швейцарії відбудеться третя зустріч у рамках «діалогу Жана Моне» (щодо впровадження інституційної реформи Верховної Ради України), на якій планується ухвалити спеціальну резолюцію, яку реалізовуватиме український парламент. «Але це ваше рішення — втілювати її чи ні», — підкреслив Е. Брок.

Найбільше, чого прагнемо через нашу співпрацю — це уміння культурно проводити політичний діалог і через нього досягати консенсусу, зауважив, у свою чергу, Пет Кокс.

Голова Верховної Ради також повідомив, що на початку літа планується проведення у Верховній Раді конференції глав і представників парламентів Балто-Чорноморського регіону, на якій обговорюватиметься і питання можливості створення спільної військової бригади.

Серед основних завдань на наступний пленарний тиждень Голова Верховної Ради назвав законопроекти про національну безпеку, який започаткує ще одну системну реформу — сектору оборони та безпеки з огляду на майбутню інтеграцію України до НАТО із урахуванням рекомендацій експертів. А. Парубій повідомив, що парламент розпочне розгляд цього законопроекту як тільки буде висновок щодо нього профільного комітету та експертів НАТО. А також обрання Голови Нацбанку. При цьому Андрій Парубій пожартував: що у нього, як у глави парламенту, на жаль, немає кнопки «226 голосів», а тому доведеться очікувати, коли депутатські фракції завершать консультації з цього питання. А також ухвалення нового Виборчого кодексу, до якого надійшло понад чотири тисячі правок.

А на шляху реформування парламенту наступними кроками мають стати ухвалення законів про принципи розподілу парламентських комітетів та скорочення кількості комітетів відповідно до урядових міністерств, які планують розглянути у першому читанні наступного пленарного тижня.

Голова Верховної Ради також висловив думку, що попереду — більш як півтора року роботи парламенту нинішнього скликання.