Дев'ятого березня в Національному музеї літератури України відбулася знакова подія, приурочена до 204-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка — традиційне безперервне читання творів Поета різними мовами світу під гаслом «І чужого навчайтесь, й свого не цурайтесь».

Спочатку декілька слів про Національний музей літератури України, який, проводить велетенську роботу по утвердженню національної ідеї, виразником якої був незабутній Кобзар. Національний музей відіграє вагому роль у духовному житті суспільства та в збереженні української літературної спадщини.

Захід у музеї перевершив усі очікування гостей. Тексти Поета, перекладені різними мовами світу, читали близько 200 учасників. Твори Великого Кобзаря звучали 20-ма мовами світу. Участь у читаннях взяли і школярі, і студенти, і дорослі, серед яких — відомі письменники, актори, художники, науковці, журналісти, перекладачі та інші шанувальники Тарасового слова. Вірші декламувались українською, російською, англійською, німецькою, французькою, іспанською, китайською, японською, кримськотатарською, польською, болгарською, білоруською, норвезькою, фінською, литовською, латвійською, вірменською та іншими мовами. Окрім декламацій, лунали пісні на слова Шевченка.

Учасники читань відзначили, що без творчості Тараса Шевченка неможливо уявити сучасну Україну. Його поезія відіграє ключову роль у формуванні національної свідомості та культури, а вірші Кобзаря -- дорогоцінний спадок для наступних поколінь.

Окрім організації традиційних читань з нагоди дня народження Т.Шевченка співробітники Національного музею влаштували виставку-конкурс картин вихованців мистецьких шкіл з усієї країни. Картини, виконані у різних техніках, присвячені творам Т.Г. Шевченка, його життю та діяльності, ролі Поета у нашому сьогоденні. Ця дбайливо, з витонченим смаком сформована презентація художніх робіт доповнила насичену програму мистецького заходу. Також зі своєї фондової колекції працівники музею підготували ексклюзивну експозицію «Кобзарів», виданих іноземними мовами.

Переповнена зала вигравала веселкою кольорів, адже більшість учасників читань були вдягнені у традиційне українське народне вбрання. Гості захоплено слухали музику різноманіття мов. Навіть якщо слухач не знав якоїсь мови, поезія Шевченка сприймалась дійсно як музика. Це вже не чужі мови, якщо на них звучать вірші Кобзаря!..

Шевченківське свято завершилось колективним виконанням всесвітньовідомого і невмирущого Шевченкового «Реве та стогне Дніпр широкий». А кожен активіст читань отримав від музею художньо оформлену подяку із зображенням портрета Тараса Григоровича та рядками його віршів різними мовами.

Поезія Тараса Шевченка є насправді світовим культурним явищем, що надихає читачів з усієї планети, адже геніальні рядки адресовані всьому людству і знаходять відгук у серцях.

Свого часу Євген Сверстюк сказав: «Тараса Шевченка неможливо сприймати лише в межах однієї нації, бо він «передвісник» відродження народу. Ось чому і великорос, і поляк, і німець, і француз, якщо тільки у нього є поетичне чуття і тепле любляче серце, не залишиться без впливу Шевченкової поезії».

Я глибоко зворушена, що була учасником цього чарівного дійства, і щиро вдячна колективу Національного музею та його керівництву — генеральному директору Галині Сороці, її заступнику з науково-освітньої роботи Раїсі Сенніковій, заступнику з науково-методичної роботи Тамарі Сидоренко, а також усім учасникам. Такі заходи залишаєш з думкою, що всі люди можуть жити у дружбі та злагоді, творчо співпрацювати, насолоджуватись досягненнями світової культури. І це додає життєвої сили та натхнення.

Київ.

Фото надане організаторами свята.