* Нацбанк у п’ятницю  вранці встановив офіційний курс долара США до 8,708 гривні — про добре і недобре.

* Дефіцит НАК «Нафтогаз України» планують утримати в межах 15 мільярдів гривень — про переливання з пустого в порожнє.

* Уряд може випустити ОВДП на 3,8 мільярда гривень для покриття різниць у тарифах — про виклик векселю?

Було б бажання...

Даруйте за пафос, девальвація, на необхідності якої так довго наголошували меншовики, здійснилася. Усе, як завжди: любов до гривні підвела під монастир, бо вона подешевшала до всіх валют. Попри дивовижно стрімке її падіння проти долара США, на тлі відносної минулорічної стабільності курсу, можна стверджувати про тимчасову дестабілізацію на валютному ринку. А відтак — і про керівну роль у її подоланні державних установ і Нацбанку. Запровадивши під кінець тижня жорстку умову допуску до купівлі валюти (через 6 днів після зарахування гривні на спецрахунок), регулятору вдалося «відкотити» курс долара до 8,54/$ з перспективою подальшого зміцнення гривні на цьому тижні. А заразом повідомити: відтепер офіційний курс будуть встановлювати адекватно середньому значенню ринкового. І це — добре.   

На урядовому засіданні в. о. Прем’єр-міністра Сергій Арбузов запевнив у тому, що економічних передумов для падіння національної валюти та рейтингів немає. Якщо поведінка курсу на міжбанківському ринку неадекватна економічним реаліям, то це так.

Нацбанк мав задосить приводів і важелів для того, аби втримати долар США на орбіті, яка не дала б найменшого приводу сумніватися у реальній вартості гривні. До 12 лютого Мінфін має сплатити 1,025 мільярда доларів США боргу МВФ, тож погамувати спекулятивні настрої на ринку з допомогою чи то заборони здійснювати кількаразові операції упродовж сесії, чи то використовувати кредитні ресурси, як то кажуть, сам Бог велів. Тим паче, що було зрозуміло: без узгодження ринкової вартості валюти з офіційною не обійтися. Але протидіяти не поспішали, доки в середу гривня не «просіла» так, що далі було нікуди: в ході торгів курс сягав 9,5 грн./$. Чому зволікали? Не хочуть втрачати валютні резерви? Чи тому що девальвація, хоч що б там казали, це вірний крок, адже стабільність гривні, яку мали торік, лише гальмувала економічне зростання. Сама по собі девальвація — добре, але що занадто...

Як на мене, зволікали головно через бажання деяких заможних українців захистити свої статки, вивести їх за кордон. За прикладом російських олігархів (за даними Мін-економрозвитку, вони вивели у січні 17 мільярдів доларів США). Але ж Україна не Росія: те, що вони виводять за місяць, розмірне з обсягами наших міжнародних резервів.

Важливо зараз інше. Завдяки експортерам і зусиллям Ощадбанку в четвер долар США повернули на горизонт 8,88 грн./$. А встановлення у п’ятницю Нацбанком офіційного курсу до 8,70 грн./$ дещо нівелювало різницю між офіційним та ринковим курсом, яка була підґрунтям для банківських маніпуляцій, дестабілізувала торгівлю на ринку готівкових валют. На цій різниці добре погріли руки гуртові продавці валюти, адже люди в середу її активно купували валюту, а в четвер і п’ятницю  продавали.

Теорія, і практика тьмянішають на тлі наслідків, які завдає девальвація. Ці наслідки зумовлені  тісною залежністю багатьох внутрішніх цін від курсових значень. Про це свідчить, приміром, миттєве зростання вартості імпортних автомобілів пропорційно падінню курсу гривні. Й, відповідно, кредитних ресурсів на авторинку. Ще показовіший приклад із бензином через мізерну частку на ринку продукту вітчизняного виробництва.

За даними консалтингової групи «А-95», уже підняли ціни на пальне в Донецькій, Запорізькій областях, у Києві та інших містах. Чи варто нагадувати, що вартість пального рітейлери враховують у цінах на споживчі товари, передусім — продовольчі? 

Втім, подорожчає не лише споживчий ринок — побутова хімія, мобільні телефони, ноутбуки, планшети... Подорожчає житло (та іпотечні кредити), російський газ (у гривневому еквіваленті) і вся продукція, яка виготовляється з його використанням.

Я не кажу вже про те, що знизяться заощадження українців і зросте державний борг країни, 60 відсотків якого номіновано у валюті.

Підсумую: девальвація гривні впродовж тижня ще не означає курсової збалансованості на ринку, а спізнілі обмеження Нацбанку ще не усувають ризиків від тимчасового знецінення гривні та поточного відхилення від середнього оптимального курсу 8,50/$, який закладався в держбюджет на 2014 рік. На мій погляд, до нього міжбанківський ринок прийде вже цього тижня через різке обмеження попиту на валюту.

По колу, по колу, по колу....

Про борги на урядовому засіданні Сергій Арбузов і словом не прохопився. Поза тим саме вони, як на мене, зумовлюють потребу й час виправданої девальвації. Бо, приміром, профіцит у 2 мільярди доларів США, за підсумками минулого року, який видають за позитив, насправді таким не є через відтермінування боргів перед «Газпромом», приплив першого траншу російського кредиту.

Перший заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський поінформував громадськість, що дефіцит «Нафтогазу» цього року мають на меті стримати на рівні 15 мільярдів гривень, що становить 0,9 відсотка від ВВП. Однак нашвидку проведена девальвація змушує сумніватися. Улітку минулого року, як завжди, зі значним запізненням, уряд затвердив фінансовий план НАК з дефіцитом 18 мільярдів гривень, але про те, як виконувався цей фінплан, можна було лише здогадуватися з бюджетних трансфертів на поповнення статутного фонду державного холдингу і за тим, як ходили борговим колом підприємства теплокомуненерго. До слова, вони ходять не перший рік і вже «доходилися» до 27 мільярдів гривень заборгованості перед НАК.

Облігація розшукує вексель?

А хто, скажіть, не ходить зараз по борговому колу? Уряд (не інакше як для розрядки політичної напруги) доручив випустити облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) обсягом 3,8 мільярда гривень, аби закрити «тарифну заборгованість» (з різниці цін на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення). Чи означає це, що векселі вже втратили свою актуальність?

«Чого тільки у нас не може бути», — скрушно казав мій добрий приятель. І сам собі відповідав: «У нас всього може не бути». Це згадалося, щойно надибав на оцінку обсягів міжнародних резервів від глави аналітичного департаменту групи компаній ІCU Олександра Вальчишина. Він вважає, що резерви Нацбанку цього року знизилися приблизно на 10 відсотків і на початок лютого становили 18 мільярдів доларів США. Цілком реалістично. Ми продовжуємо втрачати, одночасно посилюючи потребу в кредитах. Дефіцит у зовнішньому фінансуванні, на думку ще одного експерта директора Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігоря Бураковського, становить 155 відсотків від міжнародних резервів Нацбанку. Це — близько 27 мільярдів доларів США, які не роздобути без реструктуризації боргів і жорсткої економії бюджетних коштів. Поза тим у передвиборний рік зазвичай не економлять.

Мал. Василя ФЛЬОРКА.

Експертна оцінка

Експерт консалтингової компанії UPEKO Олександр Сіренко:

«Головна причина різкого подорожчання (за тиждень середні ціни на пальне зросли на 10—20 копійок за літр у роздробі. — Авт.) криється у високій залежності ринку від імпортних поставок, які спираються на контракти в доларах США».