Щоб вітчизняний оборонпром ефективно працював, необхідно обновити законодавство в сфері ОПК із урахуванням сучасних реалій. Про це вели мову учасники Міжнародної спеціалізованої науково-практичної конференції «Законодавче забезпечення парламентського контролю в оборонно-промисловому комплексі України», організованої Інститутом законодавства Верховної Ради України, Женевським центром демократичного контролю над збройними силами і Центром досліджень армії, конверсії та роззброєння.

На думку директора Національного інституту стратегічних досліджень, віце-президента НАНУ Володимира Горбуліна, для розвитку українського ОПК і можливостей створення нових зразків озброєння на законодавчому рівні необхідно вирішити питання активного залучення приватних підприємств до роботи на «оборонку».

Відкриваючи конференцію, перший заступник директора Інституту законодавства Верховної Ради України Євген Бершеда зазначив, що парламентський контроль у сфері ОПК є демократичним інструментом управління і дуже важливий у контексті прагнень України вступити до НАТО.

Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України, голова Міжвідомчої комісії з питань оборонно-промислового комплексу при РНБО Юрій Бровченко поінформував присутніх про нещодавній візит української делегації до штаб-квартири НАТО, де обговорювалися перетворення, що відбуваються в нашому оборонпромі. Він зазначив, що уряд вніс до парламенту законопроекти про виробництво ОВТ, про військово-технічне співробітництво і чекає їхнього розгляду законодавцями.

Народний депутат України, голова Ради директорів Індустріальної групи УПЕК Анатолій Гіршфельд поставив невтішний діагноз ОПК. На його думку, оборонпром потерпає від хронічного дефіциту кадрів через масовий відтік рук і мізків за кордон.

Гіршфельд акцентував увагу на відсутності нормальної системи управління і координації в оборонно-промисловому комплексі через відсутність профільного міністерства, додавши, що Мінекономрозвитку через покладені на нього завдання не може повною мірою контролювати і промислові підприємства, і підприємства ОПК. Відсутність вивіреної держполітики в цій сфері, на думку народного депутата, призвела до банкрутства багатьох підприємств оборонпрому і незавантаженості замовленнями.

«На цьому етапі потрібно відкрити для приватного капіталу, для внутрішніх інвестицій, приватних ініціатив оборонну галузь. Упевнений, що ОПК може дати економічне зростання, яке так важливе Україні. Саме приватний оборонний сектор має сьогодні низку критичних технологій у деяких галузях, збереженням яких держава не переймалася, розтрачуючи кадровий і технічний потенціал на підприємствах державної форми власності», — заявив народний депутат. На його думку, Україні не варто розраховувати лише на допомогу західних партнерів, а, використовуючи свій науково-технічний потенціал, потрібно налагодити виробництво сучасного озброєння.

Його підтримав голова правління Ліги оборонних підприємств України Олег Висоцький, зазначивши, що приватні вітчизняні компанії все ще очікують від держави прозорих і зрозумілих умов для ведення бізнесу, у тому числі в питаннях ціноутворення на свою продукцію при виконанні держоборонзамовлення. Сьогодні жорсткі обмеження відсотка прибутку (1/20) на закупівлі комплектуючих і реалізації готових виробів, що їх встановлює замовник в особі МОУ, позбавляють виробників коштів, необхідних для розвитку і нових розробок.

Гостру тему конфлікту національних інтересів і правил гри, встановлюваних політичними союзниками України на міжнародному ринку озброєнь, озвучив під час конференції директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін.

За його словами, співробітництво з деякими арабськими державами, Туреччиною викликає з боку західних держав заяви про нібито порушення Україною режиму нерозповсюдження ракетних технологій. Перебуваючи вже четвертий рік у стані війни з ядерною Росією, наша держава говорить про необхідність створення ракети середньої дальності (хоча б до 1500 км). Але таку позицію не сприймають західні партнери.