Валерій Лобур з Вінниччини навіть у морозні дні ходить у тенісці. Якщо вітряна погода, одягає светр чи піджак. Не має зимового взуття. Незважаючи на це, застуда не «чіпляється» до нього. Як вдається не мерзнути й уникати недуги? Лікарі кажуть: у нього особлива терморегуляція тіла. А що сам він говорить з цього приводу? Що радить іншим?
На зустріч, при мінус чотири, Валерій Лобур прийшов у тенісці.
Фото автора.
В ополонці не купається
У курортному містечку Хмільнику, де проживає Валерій Лобур, у день нашого зустрічі підморозило до мінус чотирьох. У банк, де він працює комп’ютерником, пан Валерій прийшов у… тенісці з короткими рукавами, взутий у літні туфлі, без головного убору.
Хто його зустрічає на вулиці, оглядається. Аби уникнути таких поглядів, інколи накидає на плечі піджак чи светр. Обов’язково одягає їх, коли вітряна погода з морозцем.
Один-єдиний раз у житті купував пальто. Майже не носив його. Дотепер висить у шафі. Найбільше, чим вразив цей чоловік — його не беруть застудні захворювання. Останній раз грип «чіплявся» ще в 1986-му. Запам’ятав цей рік за трагічною датою. Тоді сталася Чорнобильська аварія. На все життя запам’ятав фразу одного з лікарів. Той казав: «У тебе, чоловіче, або 100-відсотковий імунітет, або його взагалі нема…»
— В ополонці точно не купаюся, — усміхається пан Валерій. — Зате, коли невеликий вітерець при морозці — такі умови, ніби бальзам на душу, співати хочеться.
Як він сам пояснює такий стан свого організму? Як підтримує здоров’я? Чим харчується?
При мінус 44 — у тоненькій куртці
Уже змалку Валерій відчував, що впріває, коли мама закутувала його в зимову одяг і шапку. Каже, просив не робити цього. Пояснював, що йому зле. Та хіба дорослі завжди чують своїх чад? Не дивно, що додому повертався розхристаний і з шапкою в руках.
— Коли закінчив школу, шапку відтоді не носив, — каже співрозмовник. — Поїхав на навчання, а потім служба в армії, робота. Мами поруч не було. Без шапки почувався зручно. Як і без іншого верхнього одягу. А ось літо для мене — біда. Повертаюся додому з роботи, сідаю під вентилятором і так можу залишатися до ранку.
У пана Валерія незвична ще й спеціальність. Закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут. Здобув фах інженера, зокрема з виробництва і ремонту двигунів підводних човнів. Його спеціалізація — ядерні реактори. Практику проходив на Півночі. Так сталося, що й строкову службу служив там само. І працював у Сєвєродвінську та Мурманську аж до того часу, поки Україна не здобула незалежність.
— Одного разу, коли працював на заводі з ремонту підводних човнів, поїхав у відрядження в куртці з болоньї, — згадує співрозмовник. — А мороз припік до мінус 44 градусів. Це була найнижча температура, яку витримав у своєму житті в легкому одязі.
За обідом не поєднує першу і другу страви
— Будь-яку особливість свого організму треба розвивати, — зазначає Валерій Лобур. — Я ж міг би мислити, як усі: настала зима — тепло одягайся, літом — навпаки, носи легкий одяг. Але якщо я зимою у пальто почуваюся, як у панцернику, упріваю, то навіщо над собою знущатися? Тільки заради того, що інші вдягнені? Недавно дізнався цікаву статистику. З’ясовується, 95 відсотків людей позбавлені критичного мислення.
Кожна людина зобов’язана навчитися слухати самого себе, тобто свій організм. Він постійно підказує, що робити, аби гарно почуватися. Не тільки в тому, як одягатися. Так вважає співрозмовник.
Дотримується принципу роздільного харчування. Каже, не поєднує за обідом чи сніданком першу і другу страви. Перших страв взагалі мало споживає. Причому давно. Зате каші до смаку. З будь-яких круп. Овочі, фрукти — обов’язково. Яблука, морква, селера, буряки на столі в нього постійно. Додає до раціону спіруліну. До алкоголю байдужий. Під час свят чи особливих зустрічей п’є червоне сухе вино. Курити покинув 32 роки тому. На вигляд чоловік стрункий, підтягнутий.
— Це я зараз такий, а минулої зими мав на 20 кілограмів більше, — пояснює він. — Протягом літа позбувся їх. І це правда.
— Він, що, ненормальний, — інколи чує такі слова або їх передають друзі, коли вислуховують на адресу Валерія. — Зимою — у тенісці!...
Чоловік звик до цього.
Вінницька область.
ДУМКА ФАХІВЦЯ
Такі випадки — рідкість
Лікар Лілія Долгова:
— Одразу скажу, що такі випадки трапляються нечасто, принаймні у моїй практиці не було пацієнтів з яскраво вираженим порушенням терморегуляції тіла. Не доводилося чути про це і від колег, з якими працюю.
У цієї людини погано розвинуті рецептори холоду. Це фізіологічний процес, отриманий з народження. У нашому випадку аномалія у розвитку системи терморегуляції не впливає негативно на життєдіяльність людини, на стан її здоров’я. Чоловік не скаржиться на порушення тиску, частоту дихання чи серцевих скорочень. Усе це дає підстави говорити про його гарне здоров’я. Не вдягаючи зимовий одяг, людина мимоволі загартовує організм. Тому морозне повітря не призводить до обмороження відкритих частин тіла. До того ж загартована людина не боїться застудних захворювань.
Тепер згадаймо, що говорить герой розповіді про теплу погоду, особливо, спекотні дні. Він зізнається, що важко переносить спеку. Таким чином, маємо ще одне підтвердження симптому порушення терморегуляції тіла. У спекотні дні така людина має бути особливо уважна у ставленні до свого здоров’я. Якщо взимку в неї нема підстав відвідувати лікаря, то влітку не варто цим нехтувати.