Наполегливе прагнення Заходу домогтися миру в Україні внесло сум’яття в душі ватажків «ДНР» і приносить свої плоди. Налаштовані вони, як то кажуть, хто в ліс, хто по дрова. Днями їхній найголовніший начальник О. Захарченко висловився так: ми згодні на повернення «ДНР» до складу України, але за умови, що влада там повинна змінитися й потрібна нова конституція.
Скажемо прямо, у найближчому майбутньому такі умови неприйнятні. Але щось все-таки змінюється. Раніше Захарченко в жодному разі навіть чути не хотів про повернення «ДНР» в Україну, а сьогодні вже згоден говорити про це. Звичайно, його позиція неконструктивна, але все-таки, як то кажуть, рух є. Зрозуміло, цю думку поділяють і його прибічники, що теж є характерною ознакою часу — воювати вже багатьом набридло, приходить усвідомлення безперспективності гібридної війни й величезної її шкоди.
Таке зрушення з обережністю можна було б вітати, якби водночас не відбувалося щось протилежне — у «ДНР» усіляко роздмухується ідея інтеграції «ДНР» і «ЛНР» з Росією. Створено навіть інтеграційний комітет і на додачу до нього «Російський центр», який очолив права рука Захарченка Д. Пушилін. Виходить якесь роздвоєння — одна рука не знає, що робить друга. Спробуй тут вгадай, чого прагнуть ватажки «ДНР»: повернутися в Україну чи шляхом колаборантів піти в Росію? Таку от загадку загадали ватажки самопроголошених республік. А населення чеше потилицю: за ким і куди йти? Втім, інтеграція в Росію для «ДНР» і «ЛНР» — не більше, ніж марна мрія, Путін досить чітко сказав, що «такі питання на вулиці не вирішуються».
Здається, куди вже зрозуміліше, але колаборанти не заспокоюються, геть зі шкіри лізуть, щоб приєднатися до Росії й заманити людей на свій шлях. Вигадали навіть програму «Возз’єднання», завдання якої — вербувати прихильників. Вони не обмежуються «ДНР», хочуть переманити на свій бік і тих, хто живе в сусідніх областях. Причому, заманюють прихильників матеріально: до так званого російського Дня захисника вітчизни виділили кожному учасникові бойових дій у Великій вітчизняній війні, які проживають за межами «ДНР», по тисячі рублів. Недорого все-таки цінують вірність, якщо врахувати, що кілограм баранини коштує 600 рублів!
Приманкою стали й лікарні: усім, кому проводять складні хірургічні операції, за ліки й саму операцію медикам гроші брати суворо заборонено, тоді як місцевим жителям «ДНР» треба купувати все, починаючи від йоду, вати й марганцівки. А це нині коштує набагато більше, ніж кілограм баранини.
Мал. автора.
