На першому пленарному засіданні десятої сесії Закарпатської обласної ради розглянуто понад три десятки планових питань.
Депутатам, зокрема, доведено звіт про виконану радою роботу за четвертий квартал минулого року, в якому зазначено, що за той період проведено два пленарні засідання, на яких розглянуто 85 питань, що стосувалися життєзабезпечення області.
— Загалом за цей період тривала інтенсивна робота в напрямі розвитку міжнародного та транскордонного співробітництва, зміцнення дружніх партнерських зв’язків, розширення міжнародної торговельно-економічної співпраці, — підкреслив Михайло Рівіс. — У середині січня разом із головою ОДА Геннадієм Москалем та головою Львівської облради Олександром Ганущиним, який очолює Асоціацію «Єврорегіон Карпати—Україна», обговорили організацію конкурсу підтримки ініціатив карпатських громад та участь двох областей у грантових програмах. Нещодавно закарпатська делегація перебувала в Румунії (повіт Марамуреш) з метою розширення міжрегіональної співпраці та напрацювань щодо спільної участі у Програмі транскордонного співробітництва Румунія—Україна 2014—2020 роки.
А далі на вимогу депутатів заслухано інформацію в. о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Миколи Ясевича про розвиток прикордонної інфраструктури, модернізації та реконструкції пунктів пропуску. Посадовець зазначив, що імплантація грантових проектів, зокрема «Модернізація та реконструкція пунктів пропуску на словацько-українському кордоні» (КПП «Ужгород—Вишнє Нємецьке») та «Ефективний і безпечний кордон між Угорщиною та Україною» (КПП «Лужанка—Берегшурань»), розпочата ще 2013 року. Однак через реорганізацію Держмитслужби України в Міндоходів, а нині в ДФС, бюрократичні процедури щодо продовження дій проектів, проведення тривалих тендерних процедур — усе це призвело до юридичних ускладнень у чинних міжнародних угодах, а відтак і до зриву термінів здачі будівельних робіт. Простіше кажучи, контрольно-пропускні пункти залишилися не лише недобудованими, а й справляють неприємне, жалюгідне враження. Особливо це стосується зануреного в тривалий і похмурий ремонт КПП «Ужгород». Та й узагалі, більшість пунктів пропуску — застарілі, необлаштовані, недовершені запустілі довгобуди. Зі словацького боку, до прикладу, «Вишнє Нємецьке» — краса й комфорт, а з нашого?.. Різкий контраст і дивовижний дисонанс сприйняття. Це принижує державу і пригнічує громадян України. Як і те, що Євросоюз припинив фінансування пунктів на західному кордоні України. Тому це питання викликало жваві дискусії і шквал емоцій цілої групи депутатів. Висловлювалися різні думки, переважно критичні. Спочатку висловлювалася пропозиція за незадовільне розпорядження і невикористання європейських коштів, виділених для розбудови КПП, звернутися до ДФС України з проханням надати правову оцінку роботі посадових осіб, які відповідальні за реконструкцію. «Подивіться лишень на КПП «Ужгород». Це сором!..» — обурився голова ОДА і депутат облради Геннадій Москаль (на знімку). Водночас депутат Петро Добромільський наголосив, що «все вирішується верхівкою ДФС та Мінфіну» і від посадовців на місцях мало що залежить. Та дискусії тривали. Врешті-решт депутати дійшли згоди й ухвалили рішення звернутися до Прем’єр-міністра України В. Гройсмана, Генерального прокурора Ю. Луценка, міністра внутрішніх справ А. Авакова та в. о. голови Державної фіскальної служби України М. Продана. Народні обранці «занепокоєні активним обговоренням у суспільстві ситуації з приводу неефективного використання грантових коштів, виділених європейськими партнерами на розбудову пунктів пропуску. Зокрема, за інформаціями із ЗМІ, Європейський Союз закриває проект із модернізації шести українських КПП на західному кордоні України (з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією), який був започаткований у 2007 році. Завдяки модернізації планувалося скоротити час перетину кордону та вдосконалити митні процедури. Проте на кінець 2017 року жоден із шести проектів контрольно-пропускних пунктів не був завершений, хоча ЄС надавав фінансування на суму 29,2 мільйона євро».
В ексклюзивному коментарі «Голосу України» голова обласної ради Михайло Рівіс назвав конкретні цифри фактичних втрат, тобто невикористаних коштів на оновлення прикордонних переходів на Закарпатті, які виділялися євро-структурами. На КПП: «Ужгород» — 3,6 мільйона євро, «Лужанка» — 3,3 мільйона євро, «Дякове» — 3 мільйона євро. Разом — 9,9 мільйона.
«Ураховуючи надзвичайну важливість поглиблення міжнародної співпраці, транскордонного співробітництва, туризму і рекреації та виняткову роль прикордонних регіонів у розвитку інноваційної економіки, органи місцевого самоврядування Закарпатської області не можуть залишати поза увагою значний суспільний резонанс, спричинений заявами ЄС щодо припинення фінансування низки проектів із розбудови прикордонної інфраструктури та повернення відповідних коштів», — наголошено у зверненні. Депутати просять «вивчити питання щодо незадовільного використання коштів Європейського Союзу, виділених на реалізацію об’єктів прикордонної інфраструктури, та щодо ефективності здійснення розслідування у кримінальних справах і, за наявності підстав, вжити до відповідальних посадових осіб заходи впливу, визначені законодавством», — ідеться в документі.
Ужгород.
Фото прес-служби облради.
