У Сумській облдержадміністрації відбулась зустріч молоковиробників та молокопереробників, на якій йшлося про співпрацю після 1 липня нинішнього року. З цієї дати нібито запроваджуються нові стандарти закупівель сировини. На промислову переробку прийматимуть лише молоко екстра-ґатунку, вищого ґатунку і першого.

 

 

Ігнорувати нову норму підприємства не можуть, бо в такому разі позбавлять себе шансів пробитися на європейські ринки. Нововведення планували запровадити ще з 1 січня, але потім дату перенесли. Як пояснили у департаменті агропромислового розвитку ОДА, «відстрочка» знадобилась, бо до запровадження нових стандартів галузь не встигла підготуватись.
На Сумщині молокопереробники 80 відсотків сировини закуповують у сільгосппідприємств і лише 20 — в особистих селянських господарствах. Ці 20 відсотків майже повністю виявляються другосортними. Тому з наступного півріччя, найімовірніше, доведеться або відмовитись від «селянського» молока та скоротити обсяги виробництва, або підвищити якість цієї сировини.
Один із варіантів розв’язання проблеми — створення обслуговуючих кооперативів, які закуповуватимуть молоко у селян і здійснюватимуть його охолодження. Окрім цього, дрібні господарства треба забезпечити доїльним обладнанням, щоб молоко добувалось механізованим способом і не мало контакту з руками. Тільки така сировина може вважатись високосортною чи хоча б першосортною.

Як поінформували у департаменті АПК, на сьогодні в Сумській області реально працюють лише три обслуговуючих кооперативи, хоч на папері їх більше. Тим часом, у селянських господарствах утримується понад 80 тис. корів, і на таке дійне стадо в ідеалі треба мати десятки, якщо не сотні обслуговуючих кооперативів. Чи встигнуть їх створити за чотири місяці, що залишились до «часу «Ч»? Запитання риторичне, бо й досі незрозуміла ситуація із головним — із коштами, які потрібні на підготовку галузі до нових стандартів.
На розвиток українського тваринництва у 2018 році в масштабах країни передбачено 4 млрд грн, але, стверджує те саме джерело у профільному департаменті Сумської ОДА, використання цих коштів на молочну галузь конкретно не «розписане». Скільки виділять на придбання холодильного обладнання, скільки — на доїльні установки для дрібних селянських господарств, досі невідомо. А ще ж потрібні величезні фінансові ресурси на обслуговуючі кооперативи. На них в обласному бюджеті передбачено лише 2,85 млн грн — явно недостатньо, аби обійтись без допомоги держави та вже з 1 липня перейти на вищі стандарти. «Якщо галузь не встигне підготуватися, міністерство зробить відповідну заяву і знову відтермінує нововведення, — втішили в обласному департаменті агропромислового розвитку. — У будь-якому разі, молоко із селянських господарств продовжуватимуть приймати. З нього виготовлятимуть сухе молоко, також цю сировину використовуватимуть у нехарчовій промисловості».

«У нас знову наступають на традиційні граблі, — вважає фермер із Сумського району Володимир Грек. — Держава знову хоче створити щось нове, а насправді лише руйнує старе. Зрозуміло, що селяни самотужки обслуговуючі кооперативи не сформують. Але коли гроші виділятимуть не напряму, а через управління чи департаменти АПК — вгадайте із трьох разів, хто їх «освоїть»? Вважаю, що єдине правильне рішення на сьогодні — «заморозити» перехід на нові стандарти до кінця року, а далі буде видно».
Жителька Білопільського району Світлана Гриценко каже: звістка про те, що невдовзі молоко нікуди буде здавати, призвела родину до шоку. «Ми тримаємо двох корів, підростає ще й теличка — сподівалися, що через рік отримуватимемо більшу виручку, — ділиться жінка. — Молоко забирає посередник, охолоджує і відвозить до Путивля на підприємство «Ярославна». Влітку щодоби здавали від 30 до 50 літрів по 4 грн за літр, зараз надоюємо менше, але здаємо по 5 грн. Для когось, мабуть, це невеликі гроші, але що нам робити, коли позбавлять і їх? Заробити більше ніде, до пенсії нам далеко, та й чи буде вона після тієї реформи?».

Сумська область.