Парламентська хроніка
Ранкове засідання 21 березня

Відкриваючи засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій нагадав, що два тижні тому за ініціативи нашої країни очільники парламентів України, Литви, Польщі та Молдови підписали спільний лист про недопустимість проекту «Північний потік-2». Мовляв, він загрожує енергетичній безпеці. «Наш голос почули, — наголосив А. Парубій. — Представник Державного департаменту США заявив, що компанії, які беруть участь у будівництві цього газогону, можуть потрапити під санкції». У заяві держ-депу наголошується, що зведення цієї конструкції підриває енергетичну безпеку Європи, і дасть Росії ще один засіб для тиску на Європейські країни, особливо такі, як Україна, зауважив глава законодавчого органу влади. «Високо цінуємо підтримку України нашими союзниками і закликаємо інші країни, зокрема країни ЄС, також запровадити санкції проти компаній, які беруть участь у будівництві цього проекту, — сказав він.

Іван Крулько, Юрій Македон, Руслан Демчак. 

 

Віктор Вовк, Валерія Заружко.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

 

— «Північний потік-2» — це російська зброя у війні не лише проти України, а й проти всіх країн вільного світу. Це інструмент Путіна, який дозволить зробити європейські країни залежними від Росії. Сподіваємося на стратегічну мудрість Європи та її лідерів. Сильніші разом! Незалежні разом!»

Після цієї заяви народні депутати традиційно виступали з трибуни Верховної Ради. Говорили про реформи в промисловому та аграрному секторі, про розподіл коштів, виділених на розвиток тваринництва, про проблеми, які виникають на Миколаївському суднобудівному заводі. Представник фракції «Самопоміч» Єгор Соболєв наголосив на необхідності скасувати норму про заповнення державних декларацій громадськими діячами. За його словами, нормально, коли суспільство хоче контролювати посадовців, але неправильно, коли держава прагне контролювати громадян. Він закликав своїх колег не проґавити шанс і в четвер проголосувати за скасування цього положення. У такий спосіб вдасться довести, що українці прагнуть відображення європейських цінностей у своїй нормативній базі. Позафракційний Володимир Литвин звертав увагу на проблеми, які виникають у зв’язку із запровадженням пенсійної реформи. Він запропонував у п’ятницю заслухати звіт Кабміну з інформацією про те, що саме дала пенсійна реформа на прикладі якогось конкретно взятого району.

На вимогу двох фракцій з трибуни виступив керівник Радикальної партії Олег Ляшко. Він повідомив, що змушений буде покинути засідання Верховної Ради у зв’язку із тим, що Чернігівська міська влада закриває професійний ліцей побуту № 13, де навчаються переважно діти із малозабезпечений сімей. Така ситуація виникла через те, що фінансування профтехосвіти передано на місцеве фінансування, а чернігівська влада поклала око на приміщення в центрі міста, яке займає ліцей, стверджує народний депутат. Він звернувся до Чернігівського міського голови з проханням не закривати училище і до уряду — з вимогою відновити державне фінансування подібних закладів.

Не набравши потрібної кількості голосів для того, щоб скоротити розгляд законопроекту № 0166, який передбачає приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення, народні депутати розпочали його розгляд за повною процедурою. Від Кабінету Міністрів виступив заступник міністра юстиції Сергій Петухов. Внаслідок послідовної політики уряду, кількість дітей, які підлягають усиновленню, зменшилася на 30 відсотків, наголосив він. Пов’язано це значною мірою з тим, що законом передбачаються різні форми опіки та піклування. Нині, згідно із сімейним законодавством, передбачено пріоритет національного усиновлення і конвенція підтверджує цей принцип, тож дозволяє віднести до міждержавного усиновлення лише дітей, які ніяк не можуть залишитися в українських родинах. Міжнародний документ не змінює порядок і принципи нашого законодавства, наголосив урядовець. Усиновити за кордон можна буде тільки діток, старших п’яти років і тих, які вже більше року є у національних реєстрах усиновлення. Водночас, згідно зі статистикою, іноземці найчастіше всиновлюють діток, яким більше десяти років, і тих, хто має тяжкі захворювання. Конвенцію вже ухвалили 97 держав.

Зокрема, такі наші сусіди, як Молдова, Білорусь, Польща. Нам цей документ дозволить відстежувати долю дітей, яких вже усиновлено за кордон. Нині їх на консульському обліку майже 14 тисяч і звіти про те, як почуваються дітки, усиновителі надають тільки на добровільних засадах. Таких не більше 50 відсотків. Конвенція надає тільки додаткові механізми захисту дітей, каже С. Петухов, а законопроект, який її підтримує, схвалено Омбудсменом та уповноваженим Президента у справах дітей.

Однак під час обговорення законопроект багато критикували. Зокрема, з’ясували, що конвенція виноситься на ратифікацію в парламент вже всьоме протягом сімнадцяти років. Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко подякувала за гострі запитання опонентів, але наголосила на тому, що профільним комітетом ухвалено рішення про підтримку цього документа за основу та в цілому із правкою, яка передбачає, що закон набуде чинності одночасно із набранням чинності низки змін до нашого законодавства. Необхідно прописати запобіжники для унеможливлення викрадення, продаж або торгівлю дітьми. Важливо мати й достовірні відомості про усиновителів, удосконалити контроль за дотриманням прав українських дітей. Перший заступник

Голови Верховної Ради Ірина Геращенко, зокрема, в рамках обговорення наголосила: «Маємо підходити до вирішення цього делікатного питання, передусім, виходячи з прав та інтересів дитини. У залі звучали контраверсійні заяви про те, що дитина може стати товаром, але кажуть і про те, що через спекуляції і нині дітей передають як товар. Нам потрібно вдосконалити систему моніторингу над усиновленими дітьми і конвенція дає нам такий шанс».

У результаті голосування законопроект не набрав необхідної кількості голосів. Тож його відхилено.

Після перерви Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко поінформувала про те, що у зв’язку з відсутністю деяких народних депутатів у сесійній залі, низку законопроектів, авторами яких вони є, знято з порядку денного. Тож парламентарії перейшли до розгляду проекту постанови про заходи посилення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб за авторством представниці «Опозиційного блоку» Наталії Королевської. За її словами, протягом чотирьох років уряд так і не створив умов для цієї верстви населення. З цього приводу неодноразово проводилися комітетські слухання та виїзні засідання профільного комітету, каже вона. Уряд закликали підтримати тих, хто одночасно втратив усе і переїхав, щоб в Україні почати все з початку. Нині ці громадяни мають тільки щомісячну допомогу в розмірі 442 гривні, стверджує народний депутат. Натомість корисної цільової програми і досі немає.

Постановою передбачається надати конкретне доручення Кабінету Міністрів невідкладно розробити і подати в парламент зміни до закону про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, що стосуються врегулювання питання виплати цій категорії громадян грошової допомоги — і разової, і періодичної. На думку Н. Королевської, Кабмін має врегулювати питання відновлення виплати пенсій та інших соціальних виплат і допомог громадянам, які виїхали з тимчасово окупованих територій.

Справедливо було б, вважає народний депутат, відшкодувати людям вартість житла, яке вони втратили в ході бойових дій на тимчасово окупованих територіях.

Перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Сергій Каплін у співдоповіді повідомив, що зазначений документ комітет розглядав на своєму засіданні ще в листопаді 2015 року і тоді парламенту рекомендували підтримати його і взяти за основу та в цілому. Однак учора за постанову проголосували лише 118 народних депутатів.

Учора вітали з днем народження народного депутата Сергія Кіраля.