Наші винахідники -- одні з найкращих у світі, але їхні ідеї мають більше шансів бути втіленими "десь на Заході" чи взагалі за океаном. Про те, як стимулювати розвиток інноваційного середовища в межах наших кордонів, цього тижня дискутували учасники парламентських слухань на тему "Національна інноваційна система України: стан та законодавче забезпечення розвитку".
-- Відсутність стратегії та виразних пріоритетів для розвитку інновацій зруйнували українську систему наукових досліджень, орієнтованих на подальшу реалізацію у виробництві і промисловості, -- відзначив під час слухань Перший віце-прем'єр-міністр -- Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.
Академічна і університетська наука відірвані від потреб економіки. Досі не сформовано стратегію державної політики у цій сфері, а серед бізнесу запит (і кошти) на модернізацію виробництва та запровадження інновацій мають хіба що великі підприємства.
Запровадження нових ідей гальмує й застаріле законодавство, яке "не помічає" світових тенденцій. Час ухвалити низку нових документів, серед яких Степан Кубів згадав закон про стимулювання розвитку криптоекономіки. "На тому тижні я доручив почати роботу із внесення майнінгу до класифікатора видів економічної діяльності", -- додав він.
За словами Першого заступника голови Комітету з питань науки і освіти Олександра Співаковського, нині доопрацьовуються зміни до закону про вищу освіту, які серед іншого сприятимуть комерціалізації наукових розробок. "Головне -- забезпечити можливість університетам абсолютно легально брати участь в створенні стартапів, мати відповідний вплив -- наприклад, через акції, через участь в стартапах, для того, щоб університет також став холдингом, який через відповідні дивіденди формуватиме власну додану вартість".
На створення малого підприємства для запровадження нових розробок вишам навіть за сприятливих обставин доводиться витрачати по півроку. "Ці речі маємо врегулювати", -- зауважила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. На думку Степана Кубіва, "треба підтримати екосистему для розвитку інновацій, вдосконалити законодавство щодо інших елементів інноваційної інфраструктури згідно з міжнародними стандартами -- інноваційні парки, інкубатори, кластери, регіональні інноваційні екосистеми".
Останніми роками Україна поліпшила свої позиції в рейтингу за Глобальним індексом інновацій (The Global Innovation Index). "В 2017 році посіла найвищу позицію за останні сім років -- 50-те місце, -- відзначила міністр освіти. -- Але ж це невідповідне місце для того інтелектуального потенціалу який маємо... За глобальним індексом конкурентоспроможності ми за рік піднялися на чотири позиції. Але це лише 81-ше місце серед 137 досліджуваних країн".
Серед пріоритетних завдань, які визначило МОН на найближчі два роки, -- створення та затвердження на рівні уряду Стратегії інноваційного розвитку України.
Інновацією слід вважати не лише науковий винахід, а "введення в експлуатацію будь-якого нового або значно покращеного продукту чи процесу", переконаний заступник голови профільного парламентського комітету, голова підкомітету з питань інноваційної діяльності та інтелектуальної власності Олексій Скрипник. Він нагадав, що Україна з її потужним науковим потенціалом, за індексом Європейського інноваційного табло, на жаль, увійшла до найгіршої групи країн -- "повільні інноватори".
На його думку, до розвитку інновацій треба підходити системно. Реформуючи освіту і науку, сприяти появі дослідницьких університетів і стимулювати співпрацю ВНЗ із бізнесом. Підприємців теж треба зацікавити вкладати кошти у нові ідеї. "В той час як великий бізнес може самостійно фінансувати свої дослідження, невеликі компанії не можуть обійтись без зовнішніх інвестицій. Тому потрібно передбачити не лише державну підтримку інноваційних проектів, а максимально спростити і захистити отримання коштів, зокрема, від фондів прямого фінансування, венчурних фондів", -- вважає він.
Парламентарії радять поширити на інші університети досвід інноваційної діяльності НТУУ "КПІ". Створений 2006 року Науковий парк "Київська політехніка" займається комерціалізацією наукових розробок. "Інновації та інноваційна діяльність мають стати важливою складовою національної ідеї, -- вважає Генеральний директор корпорації Науковий парк "Київська політехніка" Володимир Гнат. -- Ми наполягаємо на законодавчому врегулюванні визначення та процедур функціонування стартапів, спін-оф-компаній та інноваційної діяльності... Треба розширити автономію вищих навчальних закладів у започаткуванні інноваційних та стартап-компаній,залученні до цього персоналу навчальних закладів та використанні приміщень, майна та обладнання ВНЗ".
