Під час інформаційного марафону Хмельницький поділився успішними історіями з енергоефективності та відновлюваної енергетики, які спрямовані на користь громаді. Уже кілька років поспіль місто співпрацює з проектом USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» та Держенергоефективності. Результатами цієї співпраці стало чимало втілених у життя проектів у сфері енергозбереження. Серед таких, приміром, і використання біогазу з полігона побутових відходів біля обласного центру.

Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій Савчук задоволений роботою однієї з твердопаливних котелень «Хмельницьктеплокомуненерго», яка має потужність 1,9 мегавата, працює на трісках й опалює прилеглі бюджетні установи та житлові будинки.

 

Установка з видобутку звалищного газу на хмельницькому полігоні твердих побутових відходів успішно пройшла тестові випробування і виходить на повний режим роботи.

Фото надано автором.

Ідея налагодити установку з видобування біогазу виникала вже не раз протягом останніх двох десятиліть. Та кожного разу на шляху до її практичної реалізації траплялися певні перешкоди. Два роки тому в обласному центрі знову вирішили повернутися до неї. Цього разу — за підтримки USAID. Саме фахівці цієї організації допомогли в розробці техніко-економічного обґрунтування. До того ж усю документацію вони розробили та виготовили безплатно, тож міський бюджет не зазнав жодних витрат.

Потім оголосили конкурс на пошук інвестора, який зголосився б вкласти кошти у цей проект. Переможцем стала компанія, що була готова виконати всі монтажні роботи в найкоротший термін. А головне — запропонувала вигідні фінансові умови для подальшої співпраці з міською владою.

Інвестиція виявилась недешевою — майже мільйон доларів. Але обидві сторони вважають, що зроблена вона дуже вдало. Адже установка на сміттєзвалищі успішно працює, видобуває біогаз і виробляє електро-
енергію. За умовами співпраці з інвестором, міський бюджет отримуватиме 15 відсотків від вартості проданої електроенергії. Тож очікується, що кожного року надходження становитимуть до двох з половиною мільйонів гривень.

Окрім фінансової вигоди, місто отримало ще й екологічну. Адже до цього часу на сміттєзвалищі, яке давно відпрацювало свій ресурс, постійно існувала загроза загоряння. Пожежі там виникали вже не раз, тож ситуація наблизилась до критичної.

Налагодження газодобувної установки стало першим кроком на шляху до її розв’язання. Адже наразі ризики загоряння значно знижені. А вже наступним кроком має стати спорудження сміттєпереробного заводу. Завдання це значно масштабніше. Та підготовку до нього розпочато. У місті вже шукають ділянку для спорудження нового підприємства. Сподіваються, що навесні її вдасться придбати.

Згаданий проект із налагодження газової установки — далеко не єдиний, який вдалося реалізувати місту разом із USAID. У списку успішних стало переведення цілої низки котелень на використання твердопаливних котлів. Нині сумарно вони дають понад 16 мегаватів енергії. Тріски і пелети, які використовують на них, істотно знизили споживання блакитного палива.

— Серйозним кроком на шляху впровадження енергозберігаючих технологій для міста стало підписання меморандуму між міською владою та Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження, — розповів міський голова Олександр Симчишин. — До того ж головною нашою умовою було те, щоб підписаний документ мав недекларативний характер, а давав практичні результати для міста.

І воно справді їх отримало. За півтора року в обласному центрі мешканці п’ятнадцяти будинків відчули на собі, як працює програма термомодернізації — тут було замінено вікна, утеплено фасади, проведено заходи, які дали змогу зекономити тепло, а отже, зменшили фінансові навантаження і на родинні бюджети, і на міську казну.

Тепер у місті за такими програмами буде проведена робота у двох школах і двох дитсадках. На це підуть і грантові кошти, і низьковідсоткові кредити з міжнародних фінансових установ, долучиться і міський бюджет.

Загалом планують за допомогою міжнародної фінансової підтримки провести термомодернізацію понад трьох десятків бюджетних установ, серед яких школи, дитсадки, лікарні. Так, до наступного опалювального сезону мають запрацювати індивідуальні теплові пункти у п’яти школах. І це лише мала частина того, що запроваджують у місті в сфері економії енергії.

За словами голови Державного агентства з енергоефективності та енерго-збереження України Сергія Савчука, внесок Хмельницького у сферу енерго-
ефективності справді вагомий. Назвав він і загальнодержавну статистику. Торік у країні бюджетні установи, теплокомуненерго та населення зменшили споживання газу на шість мільярдів кубометрів порівняно з 2014 роком. Натомість кошти бюджету та українського бізнесу було інвестовано у проекти з енергозбереження та виробництва тепла з альтернативних видів палива. Переваги таких заходів успішно продемонстрував і Хмельницький.

Результати роботи з проектом USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» презентував заступник міського голови Володимир Гончарук.

— За час дії проекту в обласному центрі вдалося проаналізувати енергетичний баланс у всіх сферах міста та підготувати план дій зі сталого енергетичного розвитку на 2016—2025 роки.

Наразі модернізовано 43 котлоагрегати, встановлено сонячні геліоколектори, прокладено понад десять кілометрів теплових мереж. А дев’ять котелень, в яких працює дев’ятнадцять котлоагрегатів, замість газу використовують альтернативні види палива.

Загалом перелік робіт чималий, до того ж на місцях вдаються до різних можливостей і варіантів. Так, останнім часом утеплили дев’ять дитсадків, у чоти-
рьох встановили індивідуальні теплові пункти. Зразком використання економних сучасних технологій стала термомодернізація перинатального центру, де встановили три модулі індивідуальних теплових пунктів.

У місті діє і програма відшкодування кредитів, отриманих ОСББ, ЖБК на впровадження відновлюваних джерел енергії та заходів з енергозбереження, термомодернізації багатоквартирних будинків. У десяти таких будинках здійснили утеплення, скориставшись міською програмою енергоефективного співфінансування «70 на 30», коли більшу частку витрат узяв на себе бюджет.

Успішною співпрацею задоволена і керівник проекту USAID Діана Корсакайте. Зроблено чимало, та невдовзі проект завершує свою роботу в Україні. Утім, було наголошено, що роботу в цьому напрямі співпраці і підтримки продовжуватимуть інші країни та організації, запроваджуючи нові програми. Тож можливості для тих, хто хоче бути успішним та ефективним, залишаються.

Хмельницький.