«Ми розраховуємо, що на черговому засіданні сесії ПАРЄ військова агресія Росії на Донбасі, а також порушення нею прав людини в окупованому Криму стане основним предметом дискусії. Ми сподіваємось на підтримку наших партнерів щодо продовження санкцій проти РФ», — зазначила Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко під час зустрічі з делегацією Латвійської Республіки на чолі із Державним секретарем Міністерства закордонних справ Латвії Андрейсем Пілдеговічсем.

Ірина Геращенко поінформувала Андрейса Пілдеговічса про поточну безпекову та гуманітарну ситуацію на Донбасі. Політик повідомила, що за чотири роки військової агресії на сході України від обстрілів представників ОРДЛО загинуло понад 10 тисяч осіб, серед яких 2 383 українських військовослужбовців.

І. Геращенко зауважила, що оголошене 5 березня 2018 року «весняне перемир’я» зменшило інтенсивність обстрілів, проте представники ОРДЛО щодня порушують режим припинення вогню.

Представник гуманітарної підгрупи ТКГ Ірина Геращенко підкреслила, що через обстріли на Донбасі виникла загроза екологічної та техногенної катастрофи. Вона повідомила, що на сході України залишаються затопленими сотні шахт, а низка критично важливих підприємств, на кшталт Донецької фільтрувальної станції, піддаються щоденним обстрілам. При цьому політик зазначила, що за відсутності отримання безпекових гарантій від іншої сторони проведення ремонтно-відновлювальних робіт на таких об’єктах є неможливим.

Також Ірина Геращенко підкреслила, що нагальним питанням на Донбасі залишається розмінування.

«На підконтрольній уряду України території Донбасу понад 7 тис. км2 залишаються замінованими. Ми розраховуємо, що на цій сесії парламент ухвалить законопроект про гуманітарне розмінування для збереження життя передусім цивільного населення, що проживає поблизу сірої зони», — наголосила Перший заступник Голови Верховної Ради.

З огляду на систематичні порушення безпекового блоку Мінських домовленостей І. Геращенко наголосила на необхідності запровадження миротворчої місії ООН на Донбасі. При цьому вона зазначила, що запровадження місії не може відбуватися поетапно, а також, що представники країни-агресора апріорі не можуть входити до складу такої місії.

Представник гуманітарної підгрупи ТКГ І. Геращенко зауважила, що пріоритетним питанням у Мінську залишається звільнення заручників. Політик поінформувала, що за останні чотири місяці завдяки роботі представників підгрупи, адміністрації Президента, Офісу омбудсмена та СБУ вдалося звільнити 76 українців.

«4 квітня 2018 року відбудеться чергове засідання підгрупи, де українська сторона вкотре порушуватиме питання звільнення заручників, доступу представників Міжнародного Комітету Червоного Хреста до незаконно утримуваних, запровадження механізму пошуку зниклих безвісти та ряд інших гуманітарних питань», — повідомила І. Геращенко.

Перший заступник глави парламенту подякувала представникам делегації Латвійської Республіки за підтримку територіальної цілісності України, зокрема за невизнання Латвією проведених виборів президента РФ в окупованому Криму 18 березня ц. р.

Під час зустрічі також було обговорено ситуацію із імплементацією реформ в Україні. За словами І. Геращенко, на поточній сесії Верховна Рада України продовжить розглядати законопроекти у сфері національної безпеки та оборони (законопроект №8068 від 28.02.2018), законопроект щодо реформування дипломатичних служб України (№7322 від 20.11.2017), законодавчі ініціативи у сфері протидії корупції, реформи освіти, енергетичного сектору та інших передбачених дорожньою картою законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Своєю чергою, Андрейс Пілдеговічс поінформував, що Латвійська Республіка залишається надійним партнером України та готова надавати всебічну допомогу та підтримку, зокрема й на міжнародній арені щодо ініціатив, спрямованих на відновлення територіальної цілісності України.

Андрейс Пілдеговічс підтримав новий Закон України «Про освіту» та зауважив, що Латвійська Республіка свого часу запроваджувала подібну систему і сьогодні готова поділитись досвідом у цих питаннях.

«Свого часу запровадження системи «60 на 40» у Латвії, де 60 % часу відводиться на вивчення предметів державною мовою, а 40 % — мовами нацменшин — дала свій результат. Сьогодні частка людей, які вільно володіють латиською, зростає. З цих питань ми можемо надавати усю необхідну консультативно-дорадчу допомогу Україні», — зауважив Державний секретар Міністерства закордонних справ Латвії Андрейс Пілдеговічс.

Прес-служба апарату Верховної Ради України.