Широковідома позиція, яка багатьма вважається аксіомою та береться на віру без аргументації: в Україні масово вирізають ліс, тому нашим дітям невдовзі нікуди буде навіть сходити по гриби. Виявляється, ситуація розвивається зовсім не так, а навпаки. За словами начальника Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктора Чигринця (на знімку), маса деревини в наших гаях та дібровах приростає вдвічі швидше, ніж її заготовляють. Щодо цього Україна значно випереджає Європу: там щороку використовують не половину, як у нас, а аж 80—90% річного приросту деревини. Наша держава за площею лісових насаджень посідає восьме місце в Європі, а за запасами в них деревини — шосте.

В. Чигринець розповів про результати господарювання державних лісгоспів Сумщини минулого року. Цей своєрідний звіт відбувся з нагоди свята — Міжнародного дня лісів, яке відзначається у всьому світі 21 березня.
Загалом обласне управління, яке об’єднує 12 лісогосподарських підприємств та мисливське господарство, сплатило до бюджетів усіх рівнів майже 365 млн грн. Це на 64,5 млн більше, ніж було торік. Сьогодні мало яке підприємство може похвалитися таким здобутком, тож сумські лісівники, можна сказати, багато в чому визначають сучасний рівень соціально-економічного розвитку області.
За останні 10 років державні лісгоспи Сумщини на 4 тис. га збільшили площу лісових насаджень та заклали вагомий фундамент економічного зростання. Лише минулого року інвестували у розвиток 72 млн грн. Придбали морозильні камери для зберігання насіння дуба, бо сіянці треба вирощувати щороку, а врожай жолудів трапляється лише раз на 5—6 літ. У Тростянецькому лісгоспі збудували сховище для зберігання насіння сосни, а у Краснопільському — три теплиці для вирощування сіянців, бо в тепличних умовах їх можна одержати вп’ятеро більше, ніж у природних. Купили кілька сушильних камер, адже кубометр сухої деревини коштує на зарубіжних ринках на 20 доларів дорожче, ніж вологої.
Минулого року лісгоспи Сумщини реалізували продукції на 902 млн грн, що дало змогу у 2018-му збільшити середньомісячну зарплату у галузі до 12,5 тис. грн.
— Мільйони гривень виручили не від продажу деревини або продукції деревообробки, а за статтею «Інша продукція», — каже Віктор Чигринець. — Зокрема, на 2 млн грн продали новорічних ялинок, на стільки ж — садивного матеріалу модних дерев та кущів, яких вирощуємо аж 150 видів. Продаємо пілети, тріску на паливо та багато іншого.
Серед головних проблем галузі В. Чигринець назвав верхівкового короїда та нові санітарні правила, запроваджені в Україні. Цього шкідника неможливо знищити «хімією», спосіб боротьби лише один — вирізати уражені дерева, щоб він не розповсюдився далі. Але на таку санітарну рубку треба одержати аж три дозволи, кожен із яких потребує і грошей, і часу. Потім із тими дозволами необхідно поїхати до Києва, щоб їх погодили ще й у Міністерстві екології.
На Сумщині верхівковий короїд уразив поки що лише тисячу гектарів соснового лісу, тоді як у західних областях він уже став справжнім стихійним лихом. В Україні шкідник розповсюдився на 300 тис. га хвойних лісів. Однак, каже В. Чигринець, масштаби проблеми збагнули аж тоді, як у Львівській області провели виїзне засідання Комітету аграрної політики Верховної Ради та показали парламентаріям абсолютно мертві ліси.
У Сумах верхівковий короїд нищить сосновий бір на околиці міста — на Баранівці. Шкідником уражені вже 350 га. Лісівники зробили все від них залежне: пройшли всі інстанції та одержали дозволи на санітарну рубку, погодили обсяги у міністерстві, але місцеві жителі виступають категорично проти того, щоб хворі дерева видаляли. Як розв’язати проблему — досі незрозуміло. Із людьми зустрічалися вже вісім разів, але так і не переконали.

Володимир ЧЕРНОВ.
Фото надано автором.

Сумська область.