Нещодавно Верховна Рада у першому читанні ухвалила проект Кодексу з процедур банкрутства (законопроект № 8060). Нині триває підготовка документа до другого читання. Його мета — підвищити ефективність процедур банкрутства, рівень захищеності прав кредиторів, удосконалити процедури продажу майна боржника на аукціоні, підвищити рівень виконання контрактів та судових рішень тощо. Аби зробити документ якомога якіснішим, народні депутати, співавтори проекту Сергій Алєксєєв та Руслан Сидорович долучилися до публічного обговорення проекту Кодексу за участі фахівців у галузі банкрутства.
На знімку: Сергій Алєксєєв — народний депутат України,
Сергій Боярчуков — модератор,
Руслан Сидорович — народний депутат України.
Власне, Кодекс складається з двох книг: перша стосується корпоративного банкрутства, тобто процедури банкрутства юридичних осіб, друга — відновлення платоспроможності фізичної особи, зокрема, визнання фізичної особи банкрутом у випадку її нездатності виконувати свої майнові зобов’язання. Ці дві книги готувалися як окремі закони, тож після їх поєднання в єдиний документ багато чого потрібно удосконалювати та міняти, зауважив С. Алєксєєв. За словами обранця, часу на внесення правок небагато.
Проте деякі зауваження мають і самі народні депутати. Так, на думку С. Алєксєєва, у книзі про банкрутство юридичних осіб ускладнена процедура обрання арбітражних керуючих. Також, додав парламентарій, удосконалення потребує норма про винагороду арбітражних керуючих.
Містить проект і низку революційних речей. Одна з них — запуск інституту банкрутства фізичних осіб. Вдатися до такої новації, зазначив Руслан Сидорович, його змусила перша велика фінансова криза 2008 року. Тоді юристи викручувалися як могли. Щоб допомогти вирішити фінансові проблеми пересічних українців, їх робили юридичними особами, банкрутили, і таким чином очищали від боргів. Нині, каже Р. Сидорович, багато 30—50-річних людей можуть бути повноцінними членами суспільства: працювати, створювати бізнес, але в умовах непосильних боргів у них є три виходи — самогубство, виїхати з країни або працювати «на чорну», бо вони ніколи не зможуть віддати свої борги. Депутат не бачить сенсу тримати цих людей у «борговому рабстві», тож і пропонує вихід із ситуації для добросовісних боржників.
Запуск процедури банкрутства фізосіб планується лише з першого січня 2019 року. Таке відтермінування, за словами Р. Сидоровича, пояснюється, по-перше, відсутністю процедури виявлення банківських рахунків фізичних осіб. «Тут є дві великі проблеми. По-перше, як забезпечити цей процес, не порушуючи банківської таємниці, по-друге, — для того щоб списання податкового боргу для фізосіб та кредиторів було можливе, потрібні зміни до Податкового кодексу», — повідомив депутат.
Ще один проблемний момент, який потребує вирішення, за словами парламентарія, — питання соціального житла, тобто житла, яке не може бути забране в боржника у процедурі банкрутства. «Є побоювання, що можуть бути зловживання, але у проекті є для цього багато запобіжників», — сказав Р. Сидорович.
Торкнувся депутат і питання винагороди арбітражних керуючих. На його думку, тут потрібно шукати золоту середину. З одного боку, гарантувати арбітражному керуючому справедливу суму винагороди, а з другого, — не ставити якісь фінансові фільтри, які не даватимуть ці справи рухати у судах і, відповідно, очищуватися боржникам.
Нині робота над проектом кодексу триває. Наскільки ефективно спрацює норма про банкрутство фізичних осіб, наперед ніхто не знає. У світі є як позитивні практики, так і негативні. Проте готовність депутатів до публічного обговорення проекту Кодексу вселяє надію, що документ враховуватиме інтереси всіх учасників процедури банкрутства.
Олена РОМАШКІНА.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua
