Десяте Народне віче, яке минулої неділі зібрало щонайменше сто тисяч людей, засвідчило: сподівання на те, що Майдан змерзне, втомиться і розійдеться, марні. Люди, як і в перші дні протестів, сповнені рішучості боротися за свої права і готові стояти до перемоги. Головні вимоги Майдану залишаються незмінні — відставка Президента і уряду, повернення до Конституції 2004 року, нові вибори до Верховної Ради, повна зміна системи влади.

Розпочалося віче традиційно зі спільної молитви, на яку зібралися представники фактично всіх релігійних конфесій, що діють в країні. Серед духівників не лише православні, греко- і римокатолики, а й протестанти, іудеї, мусульмани. Після духовного гімну («Боже великий, єдиний нам Україну храни») і державного на сцену піднімаються політики і громадські діячі Петро Порошенко, Олексій Гарань, Олег Тягнибок, Арсеній Яценюк, Віталій Кличко, Руслана Лижичко та інші.

— Влада так і не зрозуміла, чого люди вийшли на Майдан, — каже, звертаючись до громади, журналістка Тетяна Чорновол. — Вони й досі думають, що нам платять, що тут зібралися одні «западенці», які сидять без роботи.

— Народ піднявся проти корупції і казнокрадства, несправедливих судів, міліціонерів, що ґвалтують і б’ють громадян, яких мають захищати, проти бездумної економічної політики, що вже збанкрутувала, — перераховує причини, що вивели його на площу, киянин Олександр Васильович. Він кандидат наук, працює в одному з академічних інститутів. Незважаючи на застуду, не пропустив жодного недільного віче, а на Майдан приходить із дружиною, вона літератор, ще й часто після роботи. Каже, що не хоче жити в міліцейській державі, де зневажають громадянські права.

Його думку вже зі сцени продовжує Юрій Луценко.

— Ми тут стоїмо не за якогось конкретного лідера, — каже він. — Стоїмо за справедливість, за чесну владу.

Звертаючись до «братів зі Сходу і Півдня», переходить на російську. Говорить про те, що в Донбасі, у Криму мало правдивої інформації про те, чого вимагає Майдан. А саме ці регіони, де високий рівень безробіття і злочинності, мають бути найбільше зацікавлені в системних змінах влади.

Оплесками зустрічає Майдан Арсенія Яценюка. Він наголосив, що опозиціонери готові жертвувати і власними політичними амбіціями, і своїми рейтингами заради виходу із кризи.

Під час віче телефоном до його учасників звернувся активіст Автомайдану Дмитро Булатов, який нині перебуває на лікуванні у Вільнюсі. Він подякував усім небайдужим за їхню громадянську позицію. За підтримку друзів і молитви майданівців, які, переконаний Дмитро, його врятували. А ще сказав, що після завершення лікування знову повернеться на барикади.

Зі сцени Віталій Кличко також дякував усім, хто «зліз з печі» і вийшов «на революцію гідності». І розповів про те, як Віктор Янукович викликав політика на теледебати. «Я відповів «так!». А ще хочу, щоб Президент прийшов сюди, на Майдан, і почув, що кажуть люди».

Після офіційної частини зібрання люди довго не розходяться і обговорюють виступи політиків, спілкуються з ними.

— Вони не небожителі, і той, хто з екрана телевізора видавався якимсь особливим, такий само земний, як і всі інші люди. Тут я нарешті зрозумів зміст Божої заповіді «не сотвори собі кумира». Позбавившись цього комплексу, ми навчимося по-справжньому контролювати владу, — каже Юрій, підприємець із Дніпропетровська, який майже з перших днів у центрі столиці.

Після розмови з ним, з режисером Михайлом Іллєнком, директором музею Петром Гончарем, художником-карикатуристом Олегом Смалем, ще раз переконуюся — це революція інтелектуалів, середнього класу, молоді і тих, кого раніше називали «антисовєтчиками». Це помітив і французький філософ Бернар Леві, який того недільного дня не побачив на Євромайдані ні неонацістів, ні антисемітів. Зі сцени він сказав: «Я бачу неймовірно зрілий, цілеспрямований і глибоко ліберальний рух. Я побачив тут готовність відродити європейську мрію, наповнити її змістом. Коли ці люди кажуть «Європа» — це не просто абстракція. Для них це слово означає «бути громадянином», «верховенство права», «більше свободи». Це розуміння Європи на Заході ми втрачаємо. А на Майдані його, навпаки, віднаходять».