«Проблеми професійної орієнтації та працевлаштування молоді з особливими потребами» стали предметом обговорення під час круглого столу, який відбувся у Верховній Раді. Організаторами заходу виступили Комітет Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, співорганізатор Національної платформи «Україна дружня до аутизму» народний депутат Юрій Мірошниченко та Фонд Інни Силантьєвої.

На знімку: народний депутат України,
співорганізатор Національної платформи «Україна дружня до аутизму» Юрій Мірошниченко,
заступник голови комітету Денис Силантьєв.

Як зауважив заступник голови комітету Денис Силантьєв, вітчизняне законодавство містить низку норм щодо працевлаштування людей з особливими потребами, проте вони переважно декларативні.
«Державні органи часто діють нескоординовано і не розглядають роботодавців як партнерів. На практиці роботодавцю краще сплатити штраф, ніж створити умови для роботи таких людей. До того ж в умовах фінансово-економічної кризи роботодавці економлять а працівниках, намагаються мінімізувати витрати на таких людей», — сказав він.
За словами депутата, нині взагалі відсутня модель соціального партнерства: держава-роботодавець-профспілки. Неефективними Д. Силантьєв назвав і квоти, передбачені законодавством для працевлаштування людей з особливими потребами. А надання допомоги та позик під організацію робочих місць для молоді з інвалідністю за рахунок коштів Фонду соцзахисту інвалідів парламентарій вважає забюрократизованою процедурою.
Не сприяє розв’язанню проблем і те, що нині відсутній єдиний орган, який би опікувався потребами людей з інвалідністю, зауважив депутат.
Про відсутність координації між різними державними органами, які, «діючи у межах своїх повноважень, хочуть зробити як краще, проте, не бачать всієї картини», наголосив і народний депутат Юрій Мірошниченко.
На його думку, вирішувати цю проблему потрібно комплексно, починаючи з правильного діагностування захворювання, соціалізації таких людей і закінчуючи трудовою діяльністю, яка є частиною гідності людини. Так вона відчуває, що потрібна суспільству.
«Нинішній формат зібрання — це майданчик для налагодження співпраці різних органів влади та практиків. Зрештою, тут ми зможемо вийти на пропозиції, які поставлять перед нами спільні завдання: що мають робити законодавці, урядовці, практики. Тут зібралися люди, які за це переживають, займаються щодня цими проблемами»,— наголосив Ю. Мірошниченко.
За словами Координатора проектів з питань реформ у соціальному секторі ООН в Україні Олени Іванової, формула успіху зайнятості людей з інвалідністю полягає у п’яти елементах: освіта — місцева інфраструктура — профорієнтація — працевлаштування — збереження робочого місця.
Нині, зауважила вона, інклюзивній освіті приділяється багато уваги, проте переважно йдеться про доступність закладів освіти для людей з інвалідністю. Натомість важливим залишається зміна навчального процесу.
Окремо О. Іванова наголосила на важливості профорієнтації. Хоча у цьому питанні ми також недопрацьовуємо. Так, за словами представниці Мінсоцполітики Оксани Суліми, минулого року лише 800 осіб отримали свідоцтво про навчання в Центрах професійної профорієнтації. Лише 200 з них були працевлаштовані за профілем і майже 80 осіб відкрили власну справу. У цьому напрямі працює й Служба зайнятості. Але й тут показники незначні: минулого року навчання пройшли понад 600 осіб з інвалідністю, з яких 21 особа відкрила власну справу.
Проте вже цього року, зауважила представниця ООН, більша увага буде зосереджена на профорієнтації. Зокрема, з Харківським міським центром зайнятості буде розпочато спільно проект, спрямований на профорієнтацію молоді з різними видами інвалідності.
Водночас у питанні працевлаштування та збереженні робочого місця важливо не лише правильно підібрати роботу для особливої людини, а й допомогти роботодавцю. Адже він часто не знає, як спілкуватися з такими людьми, просто боїться їх. Тож так само потребує фахової підтримки.

Олена РОМАШКІНА.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua

 

ДОСЛІВНО

Народний депутат Юрій Мірошниченко: 
«Політична воля і готовність допомогти людям з особливими потребами є практично в усіх фракціях. Це питання, яке може об’єднати парламент».