Учора мало відбутися засідання робочої групи уповноважених представників депутатських фракцій з напрацювання узгодженого законопроекту про внесення змін до Конституції України. Проте прес-служба Верховної Ради повідомила, що це засідання не відбулося «з огляду на розбіжність позицій фракцій «УДАР» і «Батьківщина» щодо внесення змін до Основного Закону». «Таким чином у робочої групи нині немає предмета розгляду. При надходженні пропозицій уповноваженим представникам депутатських фракцій буде повідомлено про час засідання робочої групи», — йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, що установче засідання робочої групи відбулося у п’ятницю, 7 лютого. За результатами цієї наради було погоджено графік опрацювання пропозицій щодо внесення змін до Конституції України та вирішено, що депутатські фракції можуть подавати свої конституційні пропозиції до 9 лютого, після чого їх буде зведено у порівняльну таблицю. При цьому ще під час п’ятничного засідання робочої групи Михайло Чечетов заявив, що фракція Партії регіонів свого варіанта змін до Конституції не подаватиме, однак регіонали готові розглянути внесені іншими фракціями узгоджені пропозиції.

Чи можна очікувати, що Верховна Рада ще цього тижня розглядатиме конституційне питання? Тим паче, що думки щодо цього розходяться не лише у представників парламентської більшості та опозиції, а й всередині опозиційного табору.

Народний депутат від Партії регіонів Володимир Олійник висловив переконання, що повернення нині до Конституції 2004 року і проведення дострокових парламентських виборів — це малоефективний сценарій. На його погляд, і нинішній склад Верховної Ради здатний створити основу для реформ і якісних змін влади та збалансування діяльності різних гілок влади. При цьому він висловився за ліквідацію депутатської недоторканності та запровадження виборів за відкритими списками. Також В. Олійник висловив думку, що Президент готовий надати більше повноважень Верховній Раді в питанні впливу на уряд. «Потрібно, щоб Кабмін спирався на парламентську більшість, — сказав В. Олійник. — Президент готовий відмовитися від невластивих йому повноважень — призначення суддів. Варто прописати в законі про місцеве самоврядування право обласних рад формувати свої виконавчі органи — виконкоми. Можна провести референдум з ключових питань державного устрою».

Народний депутат Юрій Сиротюк, окреслюючи позицію фракції ВО «Свобода», зазначив: «Попри те, що «Свобода» вже давно розробила свій проект Конституції, ми підтримали пропозицію наших партнерів з «Батьківщини» та «УДАРу» щодо необхідності скасування нинішньої Конституції та повернення до попередньої у редакції 2004 року. Ми розуміємо, що нинішній Президент діє за повноваженням, з якими він не обирався, тому вважали за можливе спочатку повернутися до Конституції 2004 року, а вже потім працювати над повноцінною конституційною реформою. Та оскільки зараз наші партнери не просто пропонують повернутися до Конституції 2004 року, а й почали вносити свої варіанти змін до Основного Закону, то ми думатимемо, як на це реагувати».

Представник фракції «Батьківщина» Андрій Павловський під час учорашньої прес-конференції висловив думку, що повернення до парламентсько-президентської республіки може заспокоїти суспільство, і в представників різних політичних сил є розуміння, що це треба робити. Питання тільки — яким шляхом, яким чином? Є довгий шлях, коли вносяться зміни до чинної Конституції на двох сесіях і через висновок Конституційного Суду. «Але є загроза, що на цьому довгому шляху кожна сторона не виконає свої домовленості», — зауважив парламентарій. Короткий шлях, це ще раз переголосувати зміни до Конституції 2004 року 300 голосами, оскільки в Конституційного Суду були зауваження до процедури голосування, вважає він. Ще один шлях, на думку А. Павловського, — якщо Конституційний Суд визнає, що він у 2010 році перевищив свої повноваження, змінивши Конституцію, і тоді можна автоматично за один день повернутися до парламентсько-президентського устрою. «Але для цього необхідна передусім воля Президента», — зауважив парламентарій.

Народний депутат від «УДАРу» Валерій Карпунцов також наголосив, що повернення до Конституції 2004 року та вдосконалення Основного Закону — два різні питання, але обидва потребують вирішення. При цьому він зазначив, що якщо на підготовку нової редакції Конституції потрібно декілька місяців, водночас повернення до Конституції 2004 року може відбутися за кілька днів.

«Треба розрізняти довгий конституційний процес і ті швидкі зміни, яких прагне народ. У 2010 році Конституційний Суд вчинив неправомірно. Стаття 150 Конституції, яка регулює повноваження цього суду, гласить: Конституційний Суд перевіряє на конституційність закони та інші акти. Тобто повноважень на перевірку Основного Закону на конституційність у нього немає. Тож Верховна Рада зараз приймає рішення і 226 голосами скасовує всі закони, які були прийняті на виконання незаконного рішення Конституційного Суду і в нас швидке повернення до моделі Конституції 2004 року. А далі йде процес удосконалення Конституції», — цитує В. Карпунцова сайт «УДАРу».

Він також повідомив, що група народних депутатів від «УДАРу» разом з експертами напрацьовують свій проект змін до Конституції, щоб надалі узгодити його текст з колегами по опозиції. При цьому говорячи про відмінності у підходах, В. Карпунцов звернув увагу на різні підходи до формування судової влади та її діяльність, на принцип формування і діяльності уряду.

Тим часом учора в Інтернеті вже з’явилася порівняльна таблиця до законопроекту про внесення змін до Конституції, котра свідчить, що

думки опозиційних фракцій «Батьківщина» та «УДАР» щодо багатьох принципових статей розходяться.

Зокрема, чимало розходжень у частині перерозподілу повноважень між органами державної влади — розділи ІV—XІІ Конституції. Пропозиції фракції «Батьківщина» істотно розширюють повноваження Верховної Ради, а фракції «УДАР» — уряду. «Батьківщина» пропонує наділити коаліцію, до якої входить більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради (226), правом подавати Президенту пропозиції щодо кандидатури прем’єр-міністра і членів уряду. Тоді як у пропозиціях «УДАРу» взагалі відсутня згадка про парламентську коаліцію, а кандидатуру прем’єра до Верховної Ради має подавати Президент після консультацій з парламентськими фракціями.

Керівник Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут вважає, що конституційна реформа є не панацеєю, а лише елементом зняття напруження.

— У 2004 році ми так само не знайшли належних противаг і стримувань, в тому числі у відносинах між Президентом, прем’єром, у процесі формування уряду, ми навіть не насмілилися дійти до більш кардинальної реформи — децентралізації влади і посилення місцевого самоврядування». З огляду на сучасний політичний момент, на думку експерта, потрібні однокрокові дії — або ухвалювати акт про повернення до Конституції 2004 року, або підписувати новий конституційних договір. І не може сьогодні бути одного шляху — або короткий, або довгий. А всі шляхи мають бути задіяні водночас.

Сергій КОВАЛЕНКО, Анна ШЕВЧЕНКО.

Ігор КОГУТ:

— Люди вийшли на Майдан не тільки через те, що є надмірна концентрація влади в руках однієї посадової особи, а й через величезні вади цілої політичної системи та морально-етичних засад функціонування нашого суспільства.