Нещодавно у Верховній Раді було зареєстровано Закон «Про правовий статус і соціальні гарантії осіб, які незаконно позбавлені волі, заручники, або засуджені на тимчасово окупованих територіях України та за її межами» (реєстр. № 8205). До розробки документа долучилися не лише народні депутати, а й представники Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, колишні заручники.
«Ідея щодо визначення статусу незаконно утримуваних, чи то йдеться про заручників на окупованих територіях, чи політв’язнів Кремля, дискутувалася давно. У парламенті було зареєстровано кілька відповідних законопроектів, які регулювали цю проблематику, також і мого авторства. Але ми домовилися з авторами альтернативних проектів відкликати їх і напрацювати спільний, який враховуватиме норми закону про деокупацію», — написала Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко на своїй сторінці у Фейсбуці.
За її словами, термінологія законопроекту 8205 враховує українське законодавство й міжнародні конвенції. Під дію законопроекту мають потрапити всі ті, хто незаконно утримувався в тюрмах ОРДЛО і РФ через військову агресію, що розпочалася з 20 лютого 2014 року.
«Законопроект визначає правовий статус незаконно утримуваних і певні соціальні гарантії, як то разова грошова виплата, яку має визначати Кабмін після звільнення людини (враховуючи можливості українського бюджету, тобто ми не фіксуємо цю суму, вона залежить від бюджетних можливостей і є разовою). Водночас дезертири, інші особи, хто співпрацював з окупаційним режимом (якщо це встановлено спеціальними службами, військовою прокуратурою), не матимуть право на отримання цієї виплати та інших соціальних гарантій», — зауважила І. Геращенко.
Важливо також, що держава посилить правовий захист заручників, допомогу в підготовці позовів задля притягнення причетних до катувань і незаконних утримань. Також пропонується ще раз законодавчо зафіксувати, що протягом перебування в полоні військовослужбовцям нараховується заробітна плата (ця норма працює й нині, але буває багато скарг від родин заручників на бюрократичні перепони).
Водночас Перший заступник глави парламенту наголосила на нереалістичності деяких норм законопроекту, як то соціальне житло й інші види компенсацій. «Але на цьому наполягали інші автори спільного законопроекту. Ці норми потребують значних видатків із бюджету, грошей, яких на сьогодні в бюджеті немає, і компенсацій, які має сплачувати не Україна, а країна-агресор. Тому, впевнена, до другого читання законопроект буде допрацьовано й позбавлено певного популізму», — додала парламентарій.
У тому, що деякі норми цього законопроекту потребують уточнення та доопрацювання, переконаний і голова Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО та людей з інвалідністю, співавтор законодавчої ініціативи Олександр Третьяков. «Важливо, щоб у даному законі ми передбачили ті гарантії й соціальні виплати, які реально зможемо надати заручникам, а не на папері. Отже, наші наміри і бажання повинні відповідати нашим можливостям», — наголосив парламентарій.
Вл. інф.
