ПРАВИЛЬНО — НЕПРАВИЛЬНО
 

Заголовок подає найтиповіший приклад сполучуваності слів складати — становити. На жаль, часто неправомірно замість дієслова становити використовують лексему складати. У сучасній українській літературній мові засвідчено два омонімічні дієслова: становити1 «ставити» та становити2 «1. бути чим-небудь; 2. виражати якусь кількість». Нині одиниця становити1 «ставити» в книжних стилях малоактивна, більше властива художнім і публіцистичним текстам попередніх епох, а також сьогочасній живомовній народній стихії: Люди біжать, дивуються, а хлопець іде собі просто до батькового городу та там комору і становить (з української народної казки); Зараз заходилась опоряджати стола, застилає скатеркою, становить чарочки... (Марко Вовчок); Цей гайок і пасіка були Колодіїв, але Зінько становив сюди на літо й свої вулики (Б. Грінченко); Вінсент хапає друга за руку, становить на ноги, й вони йдуть, плентаються далі й далі (Майк Йогансен); П’ятого травня 1648 року, ще до схід сонця, молодий Потоцький почав виводити своє військо з табору і становити його до бою (А. Кащенко).

Натомість дієслово становити2 «1. бути чим-небудь; 2. виражати якусь кількість» у сучасному слово-вжиткові часто вживане: Усі води (водні об’єкти) на території України становлять її водний фонд (Водний кодекс України); З-поміж усіх лихих звичок, здається мені, найбільшу для нас може становити небезпеку гнів, як йому гамульця попустити (М. Лукаш, переклад з тв. Дж. Боккаччо); Зайнятість у малому бізнесі останнім часом майже не зростає та становить у середньому 1,5 працівника на одного суб’єкта малого підприємництва (з газ.); Кризи й винищення становлять не менш важливий чинник історії, ніж зріст, сталість, перебування, поступ (з наук. літ.); Слід зауважити, що Каносса, не кажучи вже про неприступність цього вміщеного на високій великій горі, оточеного потрійними непробивними мурами замку, становила собою мовби окремішній, самодостатній світ (П. Загребельний); У всіх слов’янських народів майже в усі часи розвивалися процеси, паралельні з тими, що відбувалися у великій духовній спільноті, яку становить Європа (Д. Чижевський).

Дієслово складати вживане в таких значеннях: 1. «Розміщувати що-небудь у певному порядку»: — А тут можете складати свої речі й книжки (Ірина Вільде). 2. «Монтувати, з’єднувати»: Випускники Павлиської середньої школи вміли працювати на основних видах сільськогосподарської техніки, металообробних верстатах, складати радіоприймач тощо (з наук. літ). 3. «Створювати літературний твір, документ»: Але хіба генерал мав час складати петицію? (В. Шкляр). 4. «Збирати, нагромаджувати»: Соломія вірила, що станеться якась незвичайна подія, якась невідома сила прийде у потребі на поміч, і та віра була у неї такою міцною, що Соломія кинула роботу, не хотіла заробляти та складати гроші, як поклала спочатку (М. Коцюбинський). 5. «Проходити перевірку знань»: Доля українського народу склалась і складається так, що він уже декілька разів примушений складати іспит на виборення самостійної держави (Г. Ващенко).

У літературній мові активно використовують сталі вислови з компонентом складати, як-от: складати руки — «нічого не робити»: На Протагора справили враження слова мудрого Солона, та він не хотів отак, з доброго дива складати руки (І. Білик); складати зброю — «здаватися»: Пан Джавала цілих п’ятдесят з гаком літ не складає зброї, організовує партизанські акції, чинить усе, аби ворог постійно перебував у напрузі (Ю. Винничук); складати подяку — «дякувати»: Нема за що складать мені подяку (І. Стешенко, переклад з тв. В. Шекспіра); складати уряд (наголошений другий склад, рідко вживане) «подавати у відставку із займаної посади»: Скінчив заявою, що свій уряд складає (І. Франко); складати повноваження — «звільнятися від обов’язків»: Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України (Конституція України) та ін.

У сучасній українській літературній мові неприпустиме сплутування дієслів складати/становити.

Олександр СКОПНЕНКО,
кандидат філологічних наук,
старший науковий співробітник,
заступник директора з наукової роботи
Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України.