Жовтанецька об’єднана територіальна громада Кам'янка-Бузького району на Львівщині ремонтує зовнішнє освітлення, встановлюючи економні лампи, будує дороги, а школи, в яких недостатня кількість учнів, переобладнує на дитячі садочки. У перший рік діяльності створили власним коштом і утримують пожежну дружину, яку мають намір перетворити на центр безпеки. Територія громади — 130 тис. м кв. Населення — 9 200 осіб. До складу ввійшли три сільські ради: Жовтанецька, Великоколоднівська і Вирівська сільські ради. У перспективі ще має долучитися Ременівська сільська рада. Загалом об’єднали довкола себе 11 сіл.

На знімку: голова Жовтанецької об’єднаної громади Ярослав Деркач.

— За рік, що попрацювали, було багато проблем, які старалися самі розв’язувати, — розповідає голова Жовтанецької об’єднаної громади Ярослав Деркач. — Це дороги, школи, садочки, ФАПи. Усюди треба проводити енергозберігаючі заходи, тому що опалення сьогодні дуже дороге.
За цей час перекрили опорну Жовтанецьку школу, утеплили дах і фасад.
У цьому ж селі, де проживає понад три з половиною тисячі мешканців, встановили LED-ліхтарі. На ці роботи витратили 1 млн 700 тис. грн, з яких 900 тис. грн — це кошти громади і 800 тис. грн із обласної програми житлово-комунального господарства. Також освітили село енергоощадними лампами. Загалом усі 11 сіл, які входять до складу громади, освітлені. Сьогодні ми платимо великі кошти за освітлення, якщо зробимо реконструкцію, то досягнемо економії майже 40 — 50 відсотків, — ділиться планами Ярослав Деркач.
— У вас навіть власна пожежна команда? — запитуємо співрозмовника.
— У 2016 році була добровільна пожежна команда, — розповідає Ярослав Деркач. — Обласне управління з питань надзвичайних ситуацій надало пожежну машину. З 1 лютого ми створили структуру, в якій чотири водії, чотири пожежники і начальник. Цим людям із бюджету ОТГ виплачуємо зарплату. Нині закінчуємо ремонт приміщень, у яких стоятиме техніка. Бачимо, що нам треба буде створювати не лише власну пожежну службу, а якщо не буде ФАПів, то й екстрену медичну службу, яка перебуватиме на цілодобовому чергуванні. У нас є дві машини швидкої медичної допомоги. Виїзд районних «швидких» вкрай незадовільний, тому доведеться самим про себе подбати. ФАПи підтримати буде складно, а утримати цілодобово автомобіль, який зможе виїхати у необхідний момент до будь-якого населеного пункту і надати необхідну первинну медичну допомогу, — можна.
— А яка ситуація зі школами?
— За кошти освітньої субвенції, яку отримали від держави, закупили комп’ютери та увесь необхідний інвентар для викладання в нашій опорній школі. За допомогою обласного бюджету придбали ще один новий автобус «Школярик» — уже маємо чотири. Загалом у нашій ОТГ є одна початкова, дві середні і п’ять неповних середніх шкіл. Скажу — їх забагато. На сесії нещодавно ми прийняли рішення про призупинення діяльності неповної школи і одну понизили до початкової. Такі рішення ухвалили у зв’язку з тим, що у цих закладах навчається до 50 учнів, а у класах — по троє-п’ятеро. У нас є більш потужні школи, де набагато кращі умови для здобуття знань. А на базі тих шкіл, які закриваємо, плануємо створити дитячі садочки, в яких маємо велику потребу. Для прикладу, у селі Печихвости школу відвідують 50 учнів, а до садочка ходитиме 120 діток. Нині маємо один повноцінний садок у селі Жовтанці. Це дитячий навчальний заклад, який працює з 9.00 до 18.00, з молодшою групою. Хочемо зробити повноцінну реконструкцію у приміщеннях шкіл, які вивільняться, під два садочки. У разі потреби, через 10—20 років, зможемо знову перетворити їх на школи. Але в жодному разі не допустимо, аби ті приміщення розвалилися.
— Які плани на цей рік?
— Продовжимо реконструкцію зовнішнього освітлення, ремонти доріг, шкіл, садочка, ФАПу... У 2017 році відремонтували п’ять комунальних доріг, однак маємо такі бічні дороги, які ще й каменю не бачили.
Торік встановили шість дитячих майданчиків, плануємо ще 10 закупити для всіх сіл. Маємо намір встановити два тренажерні майданчики. Проектно-кошторисну документацію виготовили власним коштом. Основу зробили власними силами, а далі пробуватимемо залучати кошти з обласного бюджету у рамках програми «Спортивний майданчик».
— Які справи з фінансами? Всі нарікають, що постійно бракує коштів. 
— Бюджет нашої громади торік становив понад 46 млн грн, а в 2018-му — 55 млн грн. Основними джерелами надходжень є ПДФО і податок на землю. Наша громада отримала чотири субвенції з державного бюджету. Одну з них цього року вже не дадуть, бо вважають, що ми є громадою, яка вміє збирати гроші. Допомагають тим, хто нічого не робить, їм просто дають кошти.
— Що дало об’єднання сіл?
— Ми обома руками за об’єднання, за децентралізацію. Сільські ради навіть за п’ять років не зробили б того, що нам вдалося. Але поряд із повноваженнями нам дали набагато більше відповідальності. Ми майже всі повноваження перебрали у районної влади.
Левову частку витрат, а саме 63 відсотки, займає освіта. Коли ми об’єднувалися, то нам не казали, що маємо власним коштом фінансувати техпрацівників, комунальні послуги. Ці кошти ми планували вкласти в інфраструктуру. Скажу чесно, нам не страшно працювати, але нам трохи лячно, що наша держава щороку міняє закони. Ми працюємо рік, а наприкінці думаємо, а що буде на наступний рік, проте вже зі жовтня приймають нові закони. Вважаю, що було б добре, якби прописали правила років на п’ять і не змінювали їх.

Надія ГЕРБОВКА.
Фото автора.

Жовтанці Кам’янка-Бузького району Львівської області.