Дніпропетровський край подарував Україні, мабуть, найбільшу кількість брендів. Це й знамениті ракети «Південмашу» (тільки «Сатана» чого варта!), і Петриківський розпис, який ми веземо за кордон як сувеніри, і легендарна команда «КВК ДДУ», яка давно перетворилася на цілий Театр. Це люди, завдяки яким нас назвали кузнею кадрів і знають в усьому світі: Михайло Янгель, Леонід Кучма, Оксана Баюл, Султан Рахманов і багато інших. Величезний промисловий, науковий, культурний, спортивний потенціал область має й сьогодні. Понад те, можна стверджувати, що в багатьох сферах він не тільки зберігся, а й значно збільшився.
Про потужний науковий потенціал Дніпропетровщини свідчить той факт, що в регіоні — десятки вищих навчальних закладів.
Ректор ДНУ ім. О. Гончара М. Поляков.
Один із найкращих вишів країни — Національний гірничий університет, який сьогодні перейменовано на Дніпровську політехніку. Рухають вітчизняну науку в легендарній медичній академії Дніпра, у Хіміко-технологічному університеті, Національній металургійній академії, Придніпровській академії будівництва та архітектури й багатьох інших вишах.
І все-таки осередком наукової думки безперечно є славнозвісний Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара. Саме тут кують кадри для всіх галузей народного господарства, включаючи космічну сферу. Легендарні випускники вишу — Президент Л. Кучма, конструктори ракетно-космічних систем С. Конюхов, Ю. Семенов, А. Недайвода, В. Січовий, В. Команов, академіки В. Шевченко, В. Горбулін, П. Ширшов, Г. Савін, І. Халатников та багато інших.
Восени Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара відзначатиме 100-ліття. А нещодавно тут відбулися вибори ректора. Втретє колектив висловив підтримку члену-кореспонденту НАН України професору Миколі Полякову.
— Сьогодні серед пріоритетних напрямів розвитку класичного університету хотілося б виділити два найбільш актуальні: монетизація інноваційних розробок наших учених і приєднання до відкритого європейського освітнього простору, — каже Микола Поляков. — Сприяти трансферу новітніх технологій має зсув акцентів на інноваційну складову в науковій діяльності університету.
За словами ректора, за останні 10—20 років у Дніпровському національному університеті відкрили майже 30 нових спеціальностей. Сьогодні знову відчувається запит суспільства на інженерні й ІТ-спеціальності та дослідження.
— Наше місто завжди було одним із центрів наукоємного виробництва, тому наукові школи ДНУ здобули визнання не тільки в Україні, — продовжує Микола Вікторович. — Про науковий потенціал наших учених свідчить, зокрема, і рейтинг ДНУ в наукометричній базі даних Scopus, де ми посідаємо 8-ме місце за цитованістю робіт. Але наукові інновації повинні пройти певний шлях до впровадження у виробництво й одержання прибутку за цю діяльність. Монетизація інноваційних досліджень передбачає створення в державі загалом та в закладі вищої освіти зокрема ефективної системи менеджменту наукової діяльності. Для країни втілення інноваційних проектів — єдиний шлях переходу від низькотехнологічного сектору економіки, орієнтованої на видобуток і експорт сировинних ресурсів, до високотехнологічного й наукоємного виробництва.
Прикладом співпраці нового типу є відкриття на базі ДНУ Інжинірингової школи разом із громадською організацією Noosphere.
— Це чудова можливість для наших студентів реалізувати свої ідеї, — переконаний М. Поляков. — Інжинірингова школа проводить різні форми відбору вдалих стартапів з метою фінансування розробки комерційного прототипу й подальшого просування ідеї. Спектр інтересів інвесторів дуже широкий.
Також у співпраці з Noosphere відкрито нову кафедру — космічних інформаційних технологій. Такі приклади можна наводити щодо більшості факультетів. Факультет прикладної математики співпрацює з ІТ-компаніями, факультет фізики, електроніки, комп’ютерних систем — з великими корпораціями в галузі телекомунікацій. На замовлення науково-виробничого центру «ЕЛЕНТ-А» вони працюють над поліпшенням властивостей кристалів для акустооптичних приладів.
Загалом протягом минулого року в ДНУ виконували 19 господарських договорів на суму 3 млн 620 тис. грн. Як правило, це інноваційні розробки. Загальний обсяг фінансування науки також збільшився й торік становив 14 млн 384 тис грн. За міжнародними грантами програм Tempus, Erasmus+ орієнтовна частка ДНУ торік становила 105 тис. євро. Це здебільшого сучасне устаткування, яке використовується в освітньому процесі й для наукових досліджень.
— Сьогодні в нас найвищі в регіоні показники академічних обмінів: щорічно в закордонні університети-партнери вирушають приблизно 60 наших студентів. За програмою надання двох дипломів (ступенева мобільність) наші студенти вчаться в Німеччині, Франції й Польщі, — з гордістю каже Микола Поляков.
За словами ректора, нещодавно відбувся онлайн-захист магістерських робіт випускників факультету фізики, електроніки й комп’ютерних систем. Екзаменаційні комісії Дніпровського університету й Краківського педагогічного університету в режимі відеоконференції провели захист і оцінили на «відмінно» дослідження юнаків, запропонувавши їм навчання в аспірантурі й одержання ступеня PhD в обох університетах під подвійним керівництвом українських і польських професорів.
Сьогодні Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара працює над втіленням програми віртуального академічного обміну.
— Ця нова для України форма академічних обмінів мінімізує фінансові витрати. У студентів нашого університету найближчим часом з’явиться змога пройти масовий безплатний онлайн-курс в одному з провідних університетів світу, який приєднався до «Віртуальної програми обміну». Ще з’ясовуємо певні технічні моменти, але ця ініціатива отримала схвалення Міністерства освіти й науки України. Тому долучення до відкритого європейського освітнього простору — уже реальність для наших студентів, — розповів Микола Поляков.
Підготував наш новий власний кореспондент у Дніпропетровській області
ДЬОМУШКІН Вадим Юрійович,
тел. (067) 568—30—46.
