Ранкове засідання 3 квітня
Першими питаннями народні обранці мали розглядати законопроекти про скасування обов’язкового електронного декларування для громадських діячів, котрі працюють в антикорупційних недержавних організаціях, і для іноземців, які беруть участь у наглядових радах державних компаній та підприємств. Зранку мало відбутися засідання антикорупційного комітету, депутати зібралися, кворум був, однак не прийшов в. о. голови комітету. Тож Голова Верховної Ради на початку пленарного засідання дав доручення комітету невідкладно зібратися ще раз і провести засідання, закликавши депутатів максимально мобілізуватися. Адже за чинним законом про запобігання корупції — громадські активісти-антикорупціонери мали подати е-декларації до 1 квітня, але багато з них не подали декларації, і тепер підпадають під кримінальну відповідальність. Скасувати е-декларації для громадських організацій вимагає від України міжнародна спільнота.
Тарас Батенко, Олександр Дубінін, Валентин Дідич.
Під час засідання.
Оксана Сироїд, Руслан Князевич.
Сергій Лабазюк, Ігор Молоток.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Відновити соціальну справедливість
Верховна Рада ухвалила в цілому проект закону про внесення змін до статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо членів сім’ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника (№ 5366-д). Доповідач народний депутат України Андрій Тетерук наголосив, що законопроект відновлює соціальну справедливість щодо родин загиблих у зоні АТО.
Законом встановлено право на призначення пенсії в разі втрати годувальника курсантам і слухачам військово-навчальних закладів та навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України і державної пожежної охорони до закінчення ними цих навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення 23-річного віку.
Під час обговорення депутати наголошували на потребі врегулювати всі питання соціальних виплат учасникам АТО та родинам загиблих. Юрій Павленко (Опоблок) закликав надати статус постраждалих внаслідок військових дій дітям, котрі зазнали поранень чи каліцтва у зоні проведення АТО. Сергій Мельничук (БПП) — поширити пільги і на учасників добровольчих батальйонів. Секретар Комітету з питань нацбезпеки та оборони Іван Вінник зауважив, що на часі — ухвалення Кодексу ветерана, у якому має бути врегульовано все законодавче поле стосовно соціального захисту військовослужбовців, правоохоронців, які беруть участь в АТО, та членів їхніх родин. «Важливо, щоб підростаючі захисники України відчували підтримку держави в скрутні моменти та отримали можливість на гідне дитинство і юність», — сказав Іван Вінник. За ухвалення законопроекту в цілому проголосували 282 депутати.
Закон один для всіх?
Дискусія щодо включення до порядку денного та розгляду законопроектів про скасування е-декларування для громадських активістів-антикорупціонерів та скасування кримінальної відповідальності за неподання е-декларацій була дуже бурхливою.
Головуючий декілька разів ставив на голосування для включення до порядку денного та прийняття рішення законопроекти №№ 8120, 8120-1, 8209, 8209-1, однак голосування були нерезультативними.
Не голосували за включення законопроектів до порядку денного фракції Радикальної партії, Опоблоку, ДГ «Воля народу», а фракції БПП та «Народний фронт» голосували в неповному складі.
Під час обговорення Голова Верховної Ради Андрій Парубій наголосив: «Ми маємо на меті — скасування е-декларування для багатьох громадських активістів і тих іноземців, які приїхали допомагати Україні в час проведення нелегких реформ, і які, можливо, навіть і не знали про свій обов’язок задекларувати майно і тепер можуть підпасти під кримінальну відповідальність». Глава парламенту нагадав, що скасування е-декларування для громадських активістів — це позиція і Президента, і прем’єра, і більшості депутатських фракцій і груп, закликавши підтримати цю пропозицію.
Лідер фракції БПП Артур Герасимов нагадав, що Президент ще вісім місяців тому вніс до парламенту законопроект про скасування е-декларування для громадських активістів і запевнив, що фракція буде їх підтримувати. Водночас депутати наголошували, що йдеться не про скасування е-декларування загалом, а лише для громадських активістів. Тобто обов’язок задекларувати все майно та статки для керівництва держави, державних службовців та чиновників залишається.
Водночас лідер Радикальної партії Олег Ляшко назвав голосування у сесійній залі «політикою подвійних стандартів, зовнішнього управління і втратою суверенітетності держави». Політик закликав, щоб закон був один для всіх. «У США найжорсткіше законодавство і звітність, чому в Україні не повинна бути така звітність і українці не повинні знати, хто замовляє музику? Ми ледве здихалися диктату зі Сходу, тепер нам нав’язують диктат із Заходу», — сказав О. Ляшко. Олег Березюк («Самопоміч») і Сергій Соболєв («Батьківщина») стверджували, що насправді громадських активістів-антикорупціонерів бояться більшість депутатів, котрі мають доступ до державних фінансів, тому вони спочатку проголосували за запровадження е-декларування для громадських активістів, а тепер блокують його скасування. Віктор Бондар (ДГ «Відродження») запропонував зберегти е-декларування для активістів-антикорупціонерів, якщо рівень їхніх доходів чи придбання майна — більше мільйона гривень на рік.
Ярослав Москаленко (ДГ «Воля народу») пропонував проголосувати у пакеті водночас скасування е-декларування для громадських активістів та депутатів сільських і селищних рад. Тетяна Чорновол («Народний фронт») стверджувала, що е-декларування для антикорупціонерів — це навпаки їхня «зброя», бо таким чином вони можуть довести свою чесність у боротьбі з корупцією. «Порядна, чесна людина не повинна боятися заповнювати е-декларацію», — стверджував Олег Барна (фракція БПП). Деякі депутати пропонували запровадити загальне декларування для всіх громадян.
Не набрали вдосталь голосів для включення до порядку денного і два законопроекти про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій осіб» (№№ 8209 та 8209-1).
Тоді народні депутати перейшли до розгляду в першому читанні двох альтернативних законопроектів про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій осіб (№№ 6271 і 6674), які доповіли лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко та представник Президента у парламенті Ірина Луценко. Ці законопроекти отримали позитивні висновки та зауваження Венеціанської комісії.
Законопроект в авторстві депутатів від «Батьківщини» (№ 6271), як і попередні законопроекти, пропонував не поширювати дію Закону України «Про запобігання корупції» на громадських активістів, журналістів та інших осіб, які отримують кошти у рамках реалізації в Україні програм чи проектів міжнародної допомоги.
Президентський законопроект № 6674 розроблено з метою запровадження прозорої звітності громадських організацій щодо доходів та видатків, підвищення відкритості в їх діяльності та усуває низку недоліків у Законі України «Про запобігання корупції».
Представник Президента у парламенті Ірина Луценко нагадала, що розробники системи е-декларування розкрали гроші ООН, вививши 140 тисяч доларів через офшори, використавши громадські організації, і не створили нормальний реєстр е-декларування з функцією перевірки. «Це засвідчує те, що громадські організації повинні звітувати про те, куди йдуть кошти міжнародної фінансової допомоги», — підкреслила доповідач.
Профільний антикорупційний комітет рекомендував обидва законопроекти схвалити за основу в першому читанні. Однак знову забракло голосів: за законопроект № 6271 проголосували 156 депутатів, за № 6674 — 157. Законопроекти відхилено.
Не включили до порядку денного і законопроекти №№ 8120 та 8121 про відтермінування на три місяці е-декларування для громадських активістів.
Холодницького і Ситника — на «килим»
Під час дискусії у сесійній залі депутати пропонували заслухати у парламенті керівників НАБУ Артема Ситника та САП Назара Холодницького щодо останніх подій, зокрема, звинувачень у начебто порушенні таємниці слідства.
Голова Верховної Ради поставив цю пропозицію на голосування. Парламент 247 голосами вирішив запросити керівників НАБУ і САП до Верховної Ради у середу, 4 квітня, на 12-ту годину.
Депутати вітали з днем народження Юрія Тимошенка.