У парламентському Комітеті з питань захисту прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин відбувся круглий стіл на тему «Роль медіа в утвердженні культури гендерної рівності та недискримінації». Дискусія викликала інтерес в народних депутатів, урядовців, представників громадянського суспільства та засобів масової інформації.

Очільниця підкомітету з питань гендерної рівності та недискримінації, а також член міжфракційного депутатського об’єднання «Рівні можливості» Ірина Суслова висловила переконання, що питання, які порушували під час обговорення, є «ключовим чинником ефективного функціонування демократії», а також «передумовою сталого та збалансованого розвитку нашої країни». Роль ЗМІ у формуванні та поширенні громадської думки незаперечна, підкреслила вона, зауваживши водночас, що не всі медіа є провідниками культури гендерної рівності. Нині випадки пропаганди сексизму в ЗМІ трапляються навіть частіше, ніж можна собі 
уявити.

Проявляються вони, наприклад, у прискіпливій увазі до зовнішності та одягу жінки, а не до її професійних якостей. Ірина Суслова стверджує, що це відчуває кожен політик. Також акценти ставляться на вік. Потерпають від цього і ті, кому менш як 40 років, і хто старше за 50. Спостерігається прив’язка жінок до чоловіків — мовляв, успішною змогла стати тільки завдяки підтримці авторитетного мужнього плеча. Маємо справу і з поділом сфер зайнятості на чоловічу та жіночу. Так досі вважається, що армія — це місце для чоловіків. Натомість у нас уже десять тисяч жінок отримали посвідчення учасника бойових дій, а службу нині проходять понад 55 тисяч. І цей показник зростає. Ще одного потужного удару гендерній рівності завдають популярні ток-шоу про те, як вийти заміж, або про обмін дружинами. Світові дослідження доводять, що сексистські коментарі з приводу зовнішності чи сімейних зобов’язань жінки-політика різко зменшують рівень довіри до неї з боку виборців, каже народний депутат.

Статистика свідчить: нині на телебаченні як експертів та героїв запрошують до 29 відсотків жінок. У 2013-му році цей показник ледве сягав 13 відсотків. Начебто позитивна динаміка, однак модератор заходу Ірина Славінська поділилася даними, які ставлять її під сумнів. За результатами моніторингу, проведеного Інститутом масової інформації, цьогоріч велика кількість новин, в яких жінки виступали героїнями, стосувалася Олімпіади. Тобто йшлося про спортсменок. А ще жіноцтво часто фігурує в кримінальній хроніці. Наприклад, у березневий звіт потрапили сюжети, присвячені самогубству іноземної студентки медичного університету та трагічній загибелі медсестри на фронті. Відтак у квітні результати досліджень можуть істотно змінитися, каже вона. І водночас зауважує, що  як експертів запрошують переважно одних і тих само жінок — Уляну Супрун, Марину Порошенко, Юлію Тимошенко, Лілію Гриневич, Оксану Макарову, Ірину Геращенко та Ірину Луценко.

Більш оптимістичним прозвучав виступ народного депутата, який представляє Комітет з питань запобігання та протидії корупції, Сергія Лещенка. Він припустив, що вже в наступному скликанні парламенту може помітно побільшати жінок. Пов’язує такий прогноз із дією закону про запобігання політичній корупції, співавтором якого він є. Згідно з новими правилами передбачається фінансова підтримка політичних партій із бюджету. Але бонуси від держави отримають тільки ті, хто під час наступних виборів матиме у своєму складі 30 відсотків і більше представників різної статі. Для таких партій також знижено прохідний відсоток до двох. «Так ми заохочуватимемо політиків залучати жінок до своїх лав, — сказав С. Лещенко. — Має це вигляд дещо синтетичний і неприродний, але таким шляхом ідуть всі країни цивілізованого світу, які стимулюють більшу інклюзивність представників різної статі в політичні процеси та процеси управління державою». Ми можемо спиратися на кращі світові приклади країн, які мають гендерний баланс і дбають про залученість до цього процесу держави, акцентував парламентарій. На його думку, завдяки тому, що жінок у політиці побільшає, в ній стане менше несправедливості та дискримінації.