Сільське господарство є важливою складовою національної економіки України та джерелом доходів від експорту. За даними Державної служби статистики України, частка сільськогосподарської продукції у структурі експорту України становить 42,2 %. Для успішного функціонування цієї галузі необхідно, аби сільськогосподарські товаровиробники використовували ефективні інструменти управління ризиками, особливо, погодними ризиками, які можуть призводити до різкого падіння сільськогосподарського виробництва. Страхування сільськогосподарської продукції є одним із таких способів управління ризиками у аграрному бізнесі та має підтримуватися державою.

Міжнародний досвід засвідчує, що країни, які розглядають сільське господарство як стратегічно важливу галузь та в яких продукція сільського господарства становить значну частку в експорті, створюють систему державної підтримки сільськогосподарського страхування. Такі системи існують, зокрема, у США, Канаді, Іспанії, Китаї, Туреччині, а також низці інших країн. 

Поточна модель державної підтримки сільськогосподарського страхування. В Україні поточна модель державної допомоги сільськогосподарським товаровиробникам передбачена Законом України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державної підтримкою» від 09 лютого 2012 року і зводиться до відшкодування державою частини страхової премії сільськогосподарським товаровиробникам. Страхувальники можуть отримати таке відшкодування лише тоді, якщо страховий договір укладений із страховиком, який є учасником Аграрного страхового пулу (далі — Пулу). За даними ЄДРПОУ, станом на березень 2018 року учасниками Пулу є чотири страховики. У 2012 році, коли востаннє здійснювалося страхування з державною підтримкою, рівень виплат, що здійснювався компаніями Пулу, становив 6,9 відсотка, в той час, як середній рівень виплат по ринку становив 9,7 відсотка. Разом з тим, станом на 01 березня 2018 року ліцензію на провадження страхової діяльності у формі добровільного страхування сільськогосподарської продукції мають 58 страхових компаній. Таким чином, сільськогосподарські товаровиробники, які бажають отримати державну допомогу, значно обмежені у виборі контрагента, і вибір зводиться лише до страховиків, які мають нижчий від середнього рівень виплат.

Крім того, механізм отримання державної підтримки, передбачений чинним законодавством, є складним та затратним для сільськогосподарських товаровиробників, оскільки потребує вилучення коштів з господарської діяльності для сплати страхової премії у повному обсязі. Виробник спочатку сплачує повну вартість страхової премії, а потім подає документи на відшкодування йому частини вже сплачених коштів. Отримання компенсації частини страхового платежу може тривати роками. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі — «Мінагрополітики»), кошти на погашення кредиторської заборгованості у сумі 81,1 тис. грн за 2012 рік направлені в регіони лише в кінці серпня 2013 року.

З другого боку, теперішня система державної підтримки сільськогосподарського страхування є затратною для держави, тому що процедура розподілу субсидій потребує залучення невиправдано значних людських та матеріальних ресурсів в центрі та в регіонах. Для здійснення компенсації страхових платежів Мінагрополітики утворює комісію з питань надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам шляхом здешевлення страхових платежів. Крім того, з метою визначення переліку сільськогосподарських товаровиробників для отримання державної підтримки обласні державні адміністрації створюють комісії, до складу яких входять представники головних управлінь агропромислового розвитку, органів державної статистики, фінансових органів, територіальних органів Державної аудиторської служби України та Державної фіскальної служби України.

Таким чином, поточна модель державної допомоги виявилася неефективною та потребує реформування.

Модель державної підтримки сільськогосподарського страхування відповідно до проекту закону № 6355-1. З метою такого реформування було розроблено проект закону України реєстраційний № 6355-1 «Про державну підтримку сільськогосподарського страхування» на заміну чинного Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». Проект закону передбачає створення Державного агентства сільськогосподарського страхування (далі — Агентство) як спеціалізованої установи з управління сільськогосподарськими ризиками. Агентство стане інструментом надання фінансової допомоги страхувальникам, центром розробки стандартизованих страхових продуктів, а також адміністратором баз даних, необхідних для сільськогосподарського страхування. Проект створений на основі напрацювань Офісу підтримки реформ при Мінагрополітики. Проект підтримується Мінагрополітики, Міжнародною фінансовою корпорацією (Група Світового банку), Асоціацією фермерів і приватних землевласників України, Асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу», а також отримав позитивні висновки комітетів Верховної Ради України, зокрема Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин,

Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності, Комітету з питань правової політики та правосуддя щодо відповідності проекту Конституції України, Комітету з питань запобігання і протидії корупції щодо відповідності проекту вимогам антикорупційному законодавству.

Державне агентство сільськогосподарського страхування. В основу концепції проекту закону № 6355-1 покладений досвід функціонування системи агрострахування в США. Передбачене проектом закону № 6355-1 Агентство є прототипом американського

Агентства управління ризиками (Risk Management Agency). Державне агентство сільськогосподарського страхування — юридична особа публічного права, створена в організаційно-правовій формі установи, що виконує спеціальні функції у сфері сільськогосподарського страхування відповідно до завдань, визначених законом. Агентство не є страховиком та не здійснює страхування. Основними повноваженнями Агентства буде:
1) реалізація державної політики у сфері сільськогосподарського страхування з державною підтримкою;
2) підготовка та внесення на розгляд Мінагрополітики:
а) прогнозних обсягів видатків державного бюджету, необхідних для державного субсидування сільськогосподарського страхування на відповідний рік та їх фінансово-економічного обґрунтування;
б) порядку субсидування страхового платежу за договорами сільськогосподарського страхування з субсидування страхового платежу;
в) стандартизованих страхових продуктів;
3) інформування учасників ринку щодо сільськогосподарського страхування;
4) адміністрування коштів, виділених на субсидування страхових платежів;
5) проведення досліджень у сфері аналізу ринку сільськогосподарського страхування;
6) створення та ведення централізованих баз даних сільськогосподарського страхування, а саме: про погодно-кліматичні умови, статистичну інформацію про сільськогосподарський сектор, про страховиків, які здійснюють страхування із державною підтримкою.

Агентство хоч і є державною юридичною особою, але для прийняття зважених рішень необхідно досягнення балансу інтересів держави, страховиків та агровиробників при управління ним. Особливо це важливо при розробці та прийнятті стандартизованих страхових продуктів. Такий баланс інтересів забезпечується через склад наглядової ради Агентства, яка є його вищим органом управління, що відповідає вимогам статті 101 ЦК України. Для досягнення балансу інтересів всіх учасників ринку наглядова рада формується з представників держави (Мінагрополітики, Нацкомфінпослуг, Мін’юсту, Мінфіну), учасників ринку страхування (об’єднань страховиків, до складу якого входять страховики, які отримали ліцензію на право здійснення сільськогосподарського страхування, об'єднання страхових брокерів) та представників агровиробників (всеукраїнського об’єднання сільськогосподарських товаровиробників, представницького органу фермерських господарств України).

Страховики. Передбачається допуск до страхування з державною підтримкою всіх страховиків з відповідними ліцензіями, які відповідають передбаченим проектом закону вимогам щодо формування і розміщення страхових резервів. Таким чином, усувається корупційна складова щодо прийняття чи неприйняття страховика до Аграрного страхового пулу, оскільки лише члени Пулу в даний час мають право здійснювати страхування з державною підтримкою.

Страхувальники. Право отримати субсидії мають усі виробники сільськогосподарської продукції, які є резидентами України та не перебувають на стадії ліквідації та стосовно яких не порушено справу про банкрутство. Контроль за відповідністю виробників критеріям допомоги покладається на страховика. Не передбачається внесення інформації у реєстр як умова допуску до субсидування, оскільки така вимога створює корупційний ризик.

Порядок отримання субсидії. Проект передбачає зміну порядку надання державної фінансової підтримки. Якщо зараз агровиробник сплачує всю страхову премію, а потім проходить довготривалу та складну процедуру відшкодування частини фактично сплаченої ним премії, то проект закону № 6355-1 значно спрощує отримання субсидії. Відповідно до проекту, агровиробник сплачуватиме лише частину страхової премії, не відволікаючи кошти від агровиробництва. Іншу ж частину страхової премії держава платитиме страховику, а не виробнику, не відволікаючи його від сільськогосподарського виробництва.

Порядок розподілу субсидій передбачений на рівні закону, а отже, усувається корупційний ризик, який міг би виникнути при написанні його у підзаконному нормативно-правовому акті. Відповідно до проекту закону № 6355-1, розподіл субсидій є автоматизованим та здійснюється в режимі реального часу. Це досягається шляхом використання інформаційної системи: при надходженні заявки на страхування страховик вносить до системи інформацію, вказану в заявці. На підставі внесеної інформації система бронюватиме кошти, що можуть бути виплачені як субсидія. Після того як сторони уклали договір, а страхувальник оплатив свою частину страхового платежу, інформація про це вноситься до інформаційної системи, Агентство перевіряє інформацію та здійснює перерахування другої частини премії (субсидії) страховику. При такому механізмі розподілу субсидій не відволікається ресурс місцевої влади для створення комісій на місцях, усувається корупційна складова при прийнятті рішень. Крім того, адміністрування розподілу субсидій кільком десяткам страховиків через Агентство є дешевшим за адміністрування розподілу субсидій через місцеві комісії.

Отже, прийняття проекту закону № 6355-1 сприятиме економічному зростанню у галузі сільськогосподарського виробництва шляхом запровадження прозорого механізму сільськогосподарського страхування як ефективного інструмента управління ризиками та методу раціонального використання бюджетних коштів. Це, в свою чергу, спричинить зростання показників сільськогосподарського страхування, а також покращення якості страхового захисту для сільськогосподарських виробників.

Катерина ЯЩЕНКО,
юрист.