В Україні 55 відсотків підприємств ухиляються від сплати податків, ще понад 40 відсотків застосовують агресивне податкове планування. Про це під час круглого столу, що відбувся днями в Києві в Інституті Горшеніна, розповів експерт у цій галузі В’ячеслав Некрасов. При цьому Податкова міліція, яка через системний та часто необґрунтований тиск на бізнес, на жаль, стала синонімом маски-шоу, доживає останні дні. Її існування, згідно з правками до Податкового кодексу (що набули чинності у січні 2017 року), буде завершено щойно законодавці створять новий орган, який боротиметься з економічною злочинністю.

Однак процес створення українського фінансового цербера сильно затягнувся. Влітку 2017 року проект закону «Про Службу фінансових розслідувань» розробило Міністерство фінансів. Проте він так і не потрапив до Верховної Ради. Хоча необхідність створення такого органу не лише очевидна, а й передбачена розділом ІХ Коаліційної угоди депутатських фракцій у Верховній Раді, Планом дій уряду та меморандумом з МВФ. Нині в парламенті є три законопроекти про створення бюро фінансової безпеки. Показово, що авторами всіх трьох є члени Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики.
Передусім варто сказати про законопроект, розроблений групою авторів під керівництвом голови комітету Ніни Южаніної «Про Національне бюро фінансо-вої безпеки» (реєстр. № 8157), оскільки саме цей документ, певно, має найбільше шансів на підтримку в сесійній залі. Згідно з цим законопроектом, право контролю за нарахуванням та сплатою податків підприємствами залишиться за Державною фіскальною службою, яка надаватиме бізнесу практичну допомогу, а також за потреби проводитиме перевірки суб’єктів господарювання. Водночас повноваження щодо боротьби з економічною злочинністю буде передано новоствореному бюро, що діятиме на основі аналізу великих масивів інформації, отриманої, зокрема, від інших державних органів, підприємств та установ.
«Цей абсолютно новий для України підхід, що довів свою ефективність в низці європейських країн, дасть змогу виявляти схеми ухилення від сплати податків або розкрадання бюджетних коштів ще на етапі створення законодавчих можливостей для їх організації або на етапі їх підготовки, а також мінімізувати економічні чинники, що спонукають підприємців ухилятися від сплати податків або брати участь у розбудові таких схем», — наголосила Н. Южаніна, додавши, що опора на аналітичні методи та відсутність прямого контакту з платниками дасть змогу усунути в роботі Бюро корупційну складову та мінімізувати безпідставне прискіпування до бізнесу.
Голова комітету впевнена, що сумлінний бізнес згодом навіть не знатиме, що в країні працює такий орган, оскільки бюро фінрозслідувань не звертатиме уваги на помилки в податковій звітності чи інші недоліки в роботі підприємців, зокрема через наклепи конкурентів, а тому і не втручатиметься в його діяльність.
Утім, колеги по комітету пані Южаніної — народні депутати Тетяна Острікова та Андрій Журжій — розкритикували цей законопроект і представили своє бачення бюро фінансових розслідувань. Обидва парламентарія під час круглого столу вказали на те, що слабкими місцями законопроекту Южаніної є фактичне підпорядкування нового органу Президенту України, можливість перетікання старих кадрів із Податкової міліції до нового бюро, збереження за Нацполіцією та СБУ функцій розслідування економічних злочинів.
Присутні експерти, зокрема представники Реанімаційного пакета реформ, радять законотворцям доопрацювати проекти законів, провести разом з бізнесом низку обговорень, щоб нове Бюро фінансової безпеки не перетворилося на стару Податкову поліцію.