У Верховній Раді відбувся круглий стіл: «Обговорення проблемних питань здійснення судового провадження у зоні АТО» за участі народних депутатів, представників державних органів влади та правозахисних організацій.

Як відомо, чинне законодавство передбачає, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено правопорушення. Проте побутує думка, що судовий розгляд кримінальних проваджень стосовно військовослужбовців—учасників АТО повинен здійснюватися поза раййонами проведення антитерористичної операції. Підтвердження того — численні звернення до правозахисних організацій, народних депутатів від військовослужбовців, обвинувачених у вчиненні злочинів під час участі в АТО. Вони висловлюють недовіру до судового розгляду кримінальних проваджень на території Донецької та Луганської областей та сумніви у збереженні об’єктивності та безсторонності з боку представників судової гілки влади, враховуючи особливості проведення антитерористичної операції.

Нині в парламенті зареєстровано декілька відповідних законопроектів. Один із них, за авторства Григорія Немирі («Батьківщина») (реєстр. № 7296), передбачає: якщо кримінальне правопорушення вчинено в районі проведення АТО особами, які здійснювали захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, то кримінальне провадження здійснює суд найбільш територіально наближений до області, де скоєно злочин. Це, зокрема, можуть бути суди Харківської, Дніпропетровської або Полтавської областей.

Цей законопроект підтримують і правозахисники, зокрема Всеукраїнське громадське об’єднання «Юридична сотня», повідомила її голова Леся Василенко. Щоправда, за її словами, цей законопроект не передбачає деталізації норм, відтак потребуватиме ухвалення низки підзаконних актів. Утім, до другого читання це питання може бути вирішено.

Автором ще одного законопроекту є Ігор Лапін («Народний фронт») (реєстр. № 7507). У документі пропонується, щоб відповідні кримінальні провадження щодо учасників АТО здійснював суд, у межах територіальної юрисдикції якого зареєстрований обвинувачений (підсудний).

На думку депутата, вірити в неупередженість донбаських суддів дуже складно, оскільки левова їх частка їздять до родичів за лінію розмежування. «Не хочу сказати, що всі вони необ’єктивні або нечесні. Але їхні родичі, які перебувають по той бік, — у заручниках, тож я сумніваюся в їхній неупередженості.

Я не кажу, що законопроект ідеальний. Щодо нього можна дискутувати, можна правити, можливо, на базі комітету буде вже щось змінено. Але має бути збережено загальний принцип: потрібно убезпечити наших суддів від можливого тиску на їхніх родичів з боку терористів для того, щоб вони, не дай Бог, не винесли упереджене або завідомо неправомірне рішення щодо учасників АТО», — сказав він. Водночас депутат зауважив, що не хоче, щоб під дію закону підпадали люди, які займалися неподобством у зоні АТО.

За словами представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Андрія Мамалиги, питання територіальної підсудності можна вирішити просто, якби було створено військові суди. Проте він доволі скептично дивиться на можливість їх появи найближчим часом. «Утім, якщо йти шляхом гасіння пожежі, то, можливо, як тимчасовий захід, можна передбачити, що ці справи мають розглядатися в найближчих судах. У будь-якому разі, маємо ухвалити будь-яке рішення, яке полегшить становище людей, котрі захищають Україну на передовій», — зауважив він, додавши, що офіс Омбудсмана готовий долучитися до розробки законопроекту.