ВПО пропонують частіше термосити місцеву владу

У відповідь на запитання про те, яку кількість житла необхідно мати області, щоб розв’язати одну з головних проблем переселенців, чиновники висловлюють різні думки. Одні вважають, що держава повинна забезпечити житлоплощею всіх, хто має статус ВПО, тобто понад 300 тис. осіб, які офіційно зареєструвалися в регіоні як внутрішньо переміщені особи. Інші дотримуються іншої позиції: скільки подано заяв — стільки потрібно й квартир. Проте сьогодні немає такої організації, інстанції тощо, яка б акумулювала всі заяви переселенців на одержання житла, вивчала та знала реальну картину житлових проблем ВПО по всій області. Не можуть на це питання відповісти й самі переселенці. Більшість із них усе ще перебувають у стадії очікування та сподівання на можливу найближчим часом деоккупацію захопленої російським агресором частини Луганщини і повернення додому, тому масової ініціативи й активності для розв’язання своїх житлових проблем не виявляють. Сєвєродонецьк хоча й виконує нині роль обласного центру, але багатьох переселенців не приваблює як місто, з яким можна пов’язати свою долю. Поки що люди тут перебувають тому, що мають роботу. Її не стане — втримувати не буде чим: немає роботи, немає зарплати, немає житла. Тим більше, осідати й планувати своє життя на території, яка живе в умовах бойових дій, ризиковано.

Серед областей України Луганщина має один із найнижчих рейтингів із будівництва житла для переселенців. Так, житло тут не будується, оскільки бюджет території, яка четвертий рік живе в умовах бойових дій, має більш як 300 тис. переселенців і вагомі втрати через економічну блокаду, таке величезне фінансове навантаження не витримує. Але в області шукають варіанти. З Харковом і Львовом Луганщині, зрозуміло, не рівнятися, але є те, що їй до снаги.

Для розв’язання проблем житла для переселенців Департамент ЖКГ облдержадміністрації зібрав інформацію із усіх територій про наявність різного комунального майна — недобудованого, такого, що потребує реконструкції тощо. Зокрема, такі об’єкти знайдені й узяті на облік у кожному із трьох великих міст області. Скажімо, на балансі житлово-комунального господарства міської влади Рубіжного є недобудована будівля, зведення якої почалося ще в 1991 році. За словами начальника управління капітального будівництва ОДА Людмили Діденко, під час проведення обстеження будинку був перевірений кожний його блок, у зв’язку із чим довелося розібрати будівлю до третього поверху.

— І коли проектувальники переконалися, що цей будинок досить міцний, його можна добудовувати й експлуатувати, ми розробили проектно-кошторисну документацію на його будівництво, — розповідає Людмила. — Практично цю цегельну дев’ятиповерхову будівлю зводили заново. Всі роботи плануємо закінчити до 1 червня поточного року, отримати сертифікат готовності та вселити людей. Тут буде 1 п’ятикімнатна квартира, 9 однокімнатних, 53 трикімнатні і 44 двокімнатні. Є пандус для людей з обмеженими можливостями й інші зручності для комфортного проживання.

Розподілом квартир з-поміж понад 100 родин переселенців займатиметься місцева влада, яка зібрала більш як сто заяв від ВПО на житло. Втім це не означає, що ордери одержать тільки ті, хто живе в цьому місті. Вже створено комісію, яка розглядатиме заяви й обиратиме мешканців за бальною системою та критеріями: люди з інвалідністю, матері-одиначки, багатодітні родини та інші. Механізм цей ще розробляється, але до моменту здачі будинку в експлуатацію він буде готовий. Крім того, у мікрорайоні

Південному Рубіжного триває реконструкція гуртожитку під житло для переселенців, у якому передбачено 68 однокімнатних квартир.

Людмила вважає, що багато чого залежить і від самих переселенців. Від їхньої активності, самоорганізації. Якщо вони термоситимуть місцеві органи самоврядування — ті почнуть щось робити. Як у Рубіжному, наприклад. Цього року за допомогою обласної влади Рубіжне береться розв’язати проблему житла більш як 170 родин переселенців.

Відкривається перспектива й у внутрішньо переміщених осіб, які живуть у Сєвєродонецьку. Управлінню капітального будівництва ОДА відводиться земля для будівництва однопід’їздного будинку на 36 квартир і дев’ятиповерхівки на три під’їзди, де буде 108 помешкань. Це житло, як і в Рубіжному, буде тимчасовим. Як тільки будинки доведуть до повної готовності — їх передадуть органам місцевого самоврядування. Для Сєвєродонецька, мабуть, такий варіант вигідний. І якщо сесія міської ради добре спрацює й швидко затвердить проект відведення землі, то управління капітального будівництва облдержадміністрації готове до літа почати зведення будівлі. Проект на землеустрій вже розроблено, експертизу пройдено, кошти для початку цього руху в області є. За словами Людмили Діденко, на кожній території буде створено фонд тимчасового житла, який займеться реєстрацією заяв від переселенців, що потребують житла.

Про «Доступне житло»

На четвертому році АТО відчувається, що в частини переселенців відбувається якийсь психологічний злам. Зрозумівши, що не скоро повернуться додому, якщо взагалі повернуться, вони приймають рішення все-таки осісти в тому місті, яке їм дало притулок. У зв’язку із цим, ринок нерухомості, приміром, у Сєвєродонецьку, трохи оживився. І не тільки вторинного житла.

Як відомо, у жовтні уряд ухвалив рішення щодо поновлення державної програми «Доступне житло», гарантуючи переселенцеві відшкодування половини вартості квартири чи будинку. Рух пішов. Про своє бажання стати учасниками цієї програми в грудні та січні заявили більш як 260 людей, 32 з них уже підготували та здали всі документи. Згідно із програмою, держава виділяє кошти й акредитує забудовників, які будують будинки чи продають готові квартири. У Луганській області таку роботу веде тільки один забудовник — «МЖК Мрія-Інвест», акредитований у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

— Уже в грудні, коли оформили дев’ять кредитів, ми відчули, що програма працює. Квартири передаватимуть мешканцям в експлуатацію вже з березня, — розповідає керівник підприємства Сергій Поркуян. — Якщо вчасно надійдуть гроші в рамках програми, то ми швидко закінчимо будівництво будинку, який заклали. Більшість квартир у ньому вже розподілені.

Сьогодні ціни на житло на вторинному ринку в Сєвєродонецьку становлять від шести до восьми тисяч гривень за квадратний метр, нове житло пропонують 11,4 тисячі за квадратний метр. Якщо врахувати, що половину вартості в рамках програми оплачує держава, то виходить, що один квадратний метр нової квартири коштуватиме менше 6 тис. грн. Вигідно переселенцям, вигідно й забудовникові, оскільки він одержує шанс розвиватися далі. За словами Сергія Поркуяна, його компанії в Сєвєродонецьку відведена земля, на якій можна побудувати ще з десяток будинків. У той же час для мікрорайону нової забудови назріла необхідність розбудовувати інженерні мережі, оскільки потужності каналізацій, електричних і газових мереж уже не вистачає. І це вже завдання міської влади.

Головні винуватці ситуації — продавці

Про невеликий рух на вторинному ринку житла в Сєвєродонецьку говорить і директор агентства нерухомості «Мир квартир» Лілія Рязанцева. Починаючи з 2014 року, квартири в оренду в Сєвєродонецьку здаються дуже дорого. Скажімо, однокімнатна не дуже в хорошому стані коштує 2,5 тис. грн і більше. Ті, хто не може собі дозволити таку оренду, маючи маленьку пенсію або зарплату, у місті не залишалися. Використовуючи ситуацію, деякі сєвєродончани, грубо кажучи, наживаються на проблемах переселенців, установлюючи непомірну суму оплати орендованого житла.

В 2015-му 90% усієї нерухомості в місті займала оренда, про купівлю житла переселенцями тоді не йшлося. Але в 2017 році ситуація почала змінюватися: серед переселенців знаходять попит квартири з невеликою житлоплощею, щоправда, в основному економкласу — хрущовки, старі. Ходова ціна — 11-12, максимум 14 тис. дол.

Головною причиною низького попиту квартир на вторинному ринку фахівці вважають їх високу вартість, а головним винуватцем ситуації називають продавців, які вважають, що вартість квартир у Сєвєродонецьку повинна бути високою, оскільки тепер — це обласний центр. Скажімо, як Харків чи Дніпро. Але це міста-мільйонники, в яких і нерухомість інша, і робота набагато цікавіша, і зарплата вища. Але продавців не переконати.

Варіанти розв’язання житлових проблем переселенців в області є, але, як стає очевидним, більшість ВПО не можуть ними скористатися. Частково виручає компенсація вартості оренди житла для переселенців, яку виплачує держава. Вона хоч і невелика, але все-таки допомога.

Сергій Поркуян показує план забудови Сєвєродонецька.

 

Фото Павла ВОРОНЦОВА.
Підготував власний кореспондент у Луганській області Павло ВОРОНЦОВ.