Вінниця:
В ілюстрованому альбомі «Подільські писанки» зібрано 183 старовинні писанки одного села. Незвичайне видання надруковано у Варшаві трьома мовами — українською, польською та англійською. На Вінниччину його передали автори — подружжя Єва й Антоні Беліна-Бжозовські, які є нащадками шляхетного роду Грохольських-Бжозовських.
Понад сто років тому Гелена Бжозовська (1845—1922 рр.), яка на той час проживала у родинному маєтку в селі Попелюхи (нині Піщанський район), напередодні Великодня попросила місцевих селянок показати свої писанки. Господині подарували пані Гелені 183 розписаних яйця. Вона зняла узори з кожного з них.
Аркуші з узорами на яйцях вдалося дивом зберегти разом із родинним архівом. Тривалий час він був у родичів. Тільки у 90-х його передали авторам книжки. Серед документів — і узори писанок з Поділля, а також щоденникові записи, як і де їх зібрано.
Єва й Антоні не просто надрукували усі візерунки писанок. Вони звернулися до науковців, етнографів, дослідників старовини, щоб ті «прочитали» знаки, залишені на писанках. На жаль, не всі вдалося розшифрувати. На основі записів пані Гелени розповідається, якими фарбами наносили малюнки, майже всі вони були природними барвниками. Писанки класифіковано за узорами. Розповідається й про традиції Великодня, зокрема про обливаний понеділок, «битву» на писанках.
— Подільські писанки кінця XIX — початку XX ст. були добре знані у Європі, — каже заслужений майстер народної творчості, писанкарка Тетяна Пірус. — Їх демонстрували на виставках, купували для своїх колекцій меценати. Навіть німецькі фашисти вивезли всю колекцію писанок з нашого обласного музею, коли відступали з Вінниці. А в ній нараховувалося понад тисяча писанок.
Для нашого народу це — оберіг. Подільська писанка вирізняється серед інших найбільшим розмаїттям варіантів орнаменту. Нема у світі іншої країни, де б мали стільки писанок, як у нас! Маємо щиро подякувати польській родині за опис писанкарства в окремо взятому селі.
