Методи протесту, коли люди в чеканні від влади розв’язати ту чи іншу нагальну проблему змушені блокувати траси, особисто мені, як і багатьом, не до вподоби. Адже від того блокування страждають водії-далекобійники, які доставляють вантажі, заробляючи собі на шматок хліба, водії маршруток, рейсових автобусів та й, зрештою, інші учасники дорожнього руху. Від них не залежить розв’язання проблем блокувальників. Але багато з тих, хто блокує дороги, роблять це з відчаю.

Не подобається такий спосіб привернення уваги влади до проблем і мешканцям поліського села Степангород, що у Володимирецькому районі на Рівненщині. Та й траса міжнародного значення Київ — Варшава розміщена на певній віддалі від їхнього населеного пункту. І все ж вони кілька разів змушені були добиратись до траси і біля села Городець Володимирецького району безперервно ходити пішохідною «зеброю». Вперше це було понад рік тому, коли волали про те, що в їхньому селі школа «тісна» і в аварійному стані, тоді як дітей шкільного віку в Степангороді більш як півтисячі і щороку мають по три класи першачків. Тоді справа зрушилась. Нині вже можна побачити обриси першої черги нової школи.

Люди раділи, коли в їхньому селі з’явились будівельники, зустріли їх привітно, створили певні умови для проживання, навіть картоплю та інші овочі для традиційного борщу гуртом зібрали та презентували. Готові навіть проводити толоки на будівництві школи, щоб вона «росла» якомога швидше. Але, як розповіли, темпи будівництва не такі, як хотілося б і як того вимагає освітянська реформа. Якщо торік на будівництво школи виділили 
25 мільйонів гривень, то нинішнього — лише 13 мільйонів. Місцеві жителі сподіваються, що це «поки що».

А 12 квітня степангородці (разом з мешканцями сусідніх сіл Хіночі, Радижеве, Зелене) знову змушені були блокувати «варшавку» поблизу Городця (на знімку): майже тридцять відчайдухів безперервно з 15.30  до 22.30 ходили пішохідним переходом.

Через кожні п’ятнадцять хвилин усе-таки пропускали транспорт, особливо маршрутки, рейсові автобуси. Вимагали від влади відремонтувати дорогу до їхнього села, а також зустрічі з керівництвом Рівненської ОДА. Приблизно о 22.00 на місце події прибули заступник голови Рівненської ОДА Віталій Ундір та заступник начальника ГУ Нацполіції в Рівненській області Руслан Стрельбіцький. Як повідомили у відділі комунікації поліції Рівненської області, «за результатами перемовин було прийнято рішення про проведення ремонтних робіт у Степангороді». Чи це просто обіцянка, щоб розрядити ситуацію, чи насправді дорогу відремонтують, покаже час.

— До блокування спонукав нас незадовільний стан дороги від Степангорода до Володимирця (райцентру. — Авт.), — розповідає степангородський сільський голова Віталій Наконечний. — До райцентру від нас 28—30 кілометрів, але по ритвинах нам доводиться добиратися понад дві години. А терпець у людей увірвався після жахливої події, яка сталася на цій дорозі зовсім нещодавно. До Володимирця доставляли «швидкою» породіллю. І через ритвини на дорогах, які вилізли після снігу, наче підсніжники в лісі, у машини «швидкої» відлетіло колесо. Навіть думка про те, чим це все могло б закінчитися і для породіллі, і для бригади медиків та водія, жахає. На щастя, все завершилося благополучно — прислали іншу машину.

Але саме цей випадок спонукав степангородців до блокування траси. Бо зі Степангорода доводиться часто доставляти до пологового жінок. Торік, скажімо, народилося 66 малюків. Тому люди хочуть застрахувати себе від подібних випадків.

У Степангороді з 2450 мешканцями є лише тісний фельдшерсько-акушерський пункт, розповів сільський голова Віталій Наконечний. Тож громада зібрала кошти (підсобили й спонсори) на проектно-кошторисну документацію під амбулаторію. Її виготовлення, а також експертизи обійшлися степангородцям у 150 тисяч гривень. Вони просять владу профінансувати будівництво, однак справа поки що не зрушилась з місця. Громада тривожиться, що сплине час і потрібно буде знову поновлювати проект, а то й виготовляти новий. Тобто, гроші, які вони зібрали задля доброї справи, просто пропадуть. А копійка селянам нині дається ой як нелегко.

Якось у владних коридорах почула, що, мовляв, степангородці не дають спокою владі: і щодо школи — часто навідуються в Рівненську ОДА делегаціями, і щодо доріг, а тепер і щодо амбулаторії... На мою думку, це добре: отже, громада дружна, згуртована, вона хоче жити в цивілізованих умовах (навіть у поліській глибинці) і має на це повне право.

Рівне.

Фото надане відділом комунікації поліції Рівненської області.