Днями у Вишгородському історико-культурному заповіднику було представлено проект «Переяславщина у світлі новітніх археологічних досліджень». Подія відбулася завдяки програмі співробітництва між музеями Київської області, яку здійснюють у рамках Року культурної спадщини та з нагоди 100-річчя від створення Національної академії наук України.
«Цим заходом ми намагаємося популяризувати музейно-археологічну справу, — зазначила під час відкриття директор Вишгородського заповідника Влада Литовченко. — Чому саме переяславських колег запросили першими? Бо Переяслав — це історичне місто, саме тут працюють видатні дослідники старовини, зокрема й археологи. Гадаю, це буде гарним початком».
Справді, Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» є чим пишатися, адже на його території 24 музеї, на базі яких ведеться копітка дослідницька робота. Торік велику увагу було приділено археологічним розкопкам. Цей край є фактично прикордонним, якщо казати про трипільську культуру. Проте нині, як зазначив заступник генерального директора заповідника Олександр Колибенко, здійснювати археологічні дослідження дуже складно. Адже, як відомо, триває приватизація землі. Ну і звісно ж, через «чорних археологів», які часто-густо збирають «вершки», не дбаючи про цілісне дослідження. Все це звужує поле для роботи».
Утім, науковці не збираються здаватися. На нинішній археологічний рік уже намітили нові плани. Працюватимуть переважно на території заповідника. Адже він в урочищі, де мав бути княжий двір Володимира Мономаха. До речі, саме тут колись знайшли печатки, тож сподіваються, що й цього разу матимуть ще багато цікавих відкриттів.
А поки науковці обмінювалися досвідом і знаннями, до музею завітали діти. Варто зазначити, що Вишгородський історико-культурний заповідник тісно співпрацює з місцевою школою «Надія» для дітей з особливим потребами. Тож періодично дітки приходять до них, і починається магія творення.
— У них у школі дуже комфортні умови, але це одноманітність, а тут вони просто оживають, — ділиться враженнями завідувач музею гончарства Олександр Кочубей. Загалом це зветься арт-терапія, хоча насправді глина — це сакральний матеріал, тому робота з ним — справжня магія.
До слова, наприкінці червня у музеї має відбутися великий міжнародний фестиваль для дітей з особливими потребами за участю досить поважних гостей, зокрема і депутатів Європарламенту.
Тим часом, підбиваючи підсумки зустрічі, директор Вишгородського заповідника Влада Литовченко зазначила, що такі обміни цього року стануть традиційними. Уже намічено співпрацю з іншими науковими установами Київщини, а у фіналі тут обіцяють провести виставку артефактів, що їх археологи знайдуть цього року.
Марина КРИВДА.
